Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Крим: шлях крізь віки

Як відображали Крим на стародавніх картах?

Карта як образно-знакова модель місцевості наочно передає великий обсяг інформації, включно з політичним і політико-адміністративним устроєм території. Важливою властивістю карти є її достовірність, тобто географічна відповідність картографічного зображення об'єктам реального світу. Тому при послідовному розгляді картографічних джерел минулого можна відтворити політичну історію певної території. Звичайно, при цьому слід враховувати тогочасні методи та способи створення карт, які тією чи іншою мірою впливали на точність й актуальність картографічного зображення, а також проаналізувати можливу тенденційність подачі інформації на карті.

Територія Криму досить схематично була відображена на рукописних дрібномасштабних картах світу раннього середньовіччя — християнська й ісламська картографія. Берегова лінія Криму з прибережними поселеннями докладно показана на морських навігаційних картах ХІІІ-ХVІІ ст. — картах-портоланах Середземного моря, що здебільшого відображали також Чорне й Азовське моря. Проте перші відомі стародавні карти не показували кордонів держав, яких власне й не існувало, а лише іноді містили підписи назв країн.

Визначною пам'яткою культури періоду Київської Русі, найдавнішою пам'яткою руських геодезичних робіт є так званий Тмутороканський камінь, знайдений на Таманському півострові у 1792 р. переселеними на Кубань запорізькими козаками. Напис староруською мовою на камені сповіщає про проведене за князя Гліба Святославича у 1068 р. геодезичне вимірювання віддалі від Тмуторокані(Тамань) до Корчева (Керч).

Крим зображений на перших друкованих, так званих античних, птолемеївських картах — на Десятій карті Європейської Сарматії (1477), на Восьмій карті Європи (Європейської Сарматії) (1482), де він підписаний як «Таврика Херсонеська». Починаючи з 1482 р., у виданнях «Географії», поряд із птолемеївськими картами, почали друкувати тогочасні, так звані сучасні карти. На сучасній карті Сарматії М. Вальдзеемюллера (1513) на території Криму розміщено підпис «Таврика Херсонеська, нині Мала Тартарія (Татарія)». Карта Польщі та Угорщини С. Мюнстера 1540 р., що була включена до його 39-ти видань «Географії» та «Космографії», містить напис на території Криму «Татарія Перекопська», а північніше Криму у гербовому щиті-картуші розміщено тамгу — девіз Кримського ханату та роду Гіреїв і напис «Мала Татарія». Слід зазначити, що європейці Кримський ханат часто іменували «Мала Татарія».

Крим на карті Східної Європи венеціанського картографа і космографа Д. Ґастальді (1562) названий «Ґазарією (Gazaria)». Так у Західній Європі називали ґенуезькі колонії та факторії на Кримському півострові, які існували у ХІІ-ХV ст. Назва «Ґазарія» походить від хазар, які на той час уже втратили контроль над Кримом. Ця давня назва зустрічається і на окремих пізнішихвиданнях західноєвропейських картографів. Наприклад, на карті польських коронних земель лондонського видавця Р. Блома (1669) в англійській версії атласу Сансона.

Приналежність Криму до Кримського ханату чітко відображена на після-бопланівських картах України другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст. Ґ. Валька і П. Шенка, Й.Б. Гоманна, Й.Х. Вайґеля, М. Зойтера, Т.К.Лоттера та інших західноєвропейських картографів і видавців. Крим як татарські землі показаний на першій друкованій карті російською мовою «. частини більшої і меншої Росії, Польщі, Татарії, Понту Евксинського і Анатолії ...» Я. Брюсса (1699), створення якої пов'язують з азовським походом Петра І проти Османської імперії (1695-1696).

Докладніше Крим у складі Кримського ханату відображений на численних картах Тавріки Херсонеської кінця ХVІ — початку ХVІІІ ст. Ґ. Меркатора, Й. Гондія, Й. Клоппенбурґа, В.Я. Блау, Я. Янсона, Ґ. Валька і П. Шенка, Ґ. Сансона, спадкоємців Сансона. Окремешність Криму від Росії унаочнюють численні карти Росії західноєвропейських картографів і видавців ХVІ-ХVІІ ст. (С. фон Герберштайн, Ґ.Меркатор, І. Масса, Г. Ґерітц, В.Я. Блау, М. Меріан, Ю. Данкертс І, Н. Вісшер ІІ).

Таким чином, з початку ХVІ ст. на картах західноєвропейських картографів Крим послідовно показувався як частина Татарії.

За картами ХVІІІ ст. наочно можна прослідкувати російську експансію на Північне Причорномор'я та Крим. Російські і західноєвропейські картографи й видавці приділили багато уваги картографічному відображенню подій російсько-турецьких війн 1735-1739 і 1768-1774 рр. На всіх картах до 1783 р. Крим показано у складі Кримського ханства.

У зв'язку з початком російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Російська Академія наук у Санкт-Петербурзі видала у 1736 р. три карти цього регіону Ж.Н. Деліля, на яких, крім іншого, відображено й російсько-турецький кордон. За матеріалами російського картографа, капітана Карла фон Фрауендорфа створена карта воєнних дій «Theatrum Belli», що видана 1737 р. Академією наук у Санкт-Петербурзі. Зазначені карти, особливо остання, широко використовувались в Європі для створення численних карт Європейської або Малої Татарії (Північного Причорномор'я та Криму) включно з відображенням театру воєнних дій між Росією і Туреччиною (карти П. Шенка і Г. де Лета, Р. і Ж. Оттенсів, Й. Ковенса і К. Мортьє, Д. Сенекси, Д. Тінні, А. дю Шафата, М. Зойттера, Ґ.Я. Гаупта).

Приналежність Криму до Туреччини (Кримське ханство як васал Османської імперії) відображають перші атласи Росії «Atlas Imperii Russici» І.К. Кирилова (1734) та «Атлас Российский, состоящей из девятнадцати специальных карт, ...» Російської Академії наук (1745). Після першої російсько-турецької війни топографічні знімання території російсько-турецького пограниччя у зв'язку з військовими інтересами інтенсивно проводять Квартирмейстерська частина та Інженерний корпус російської армії, на основі яких були створені численні карти, серед яких і карти Д. де Боскета. У 1769 р. Я.Ф. Шмідт видав «Пограничную карту Российской и Турецкой империй и Польщи». Створені російські карти об'єктивно передають тогочасний стан російсько-турецького розмежування.

Новий інтерес в Європі до картографування Північного Причорномор'я та Криму появився з початком другої російсько-турецької війни, а також з подіями, пов'язаними з Барською конфедерацією 1768-1772 рр. Проте і на цих картах приналежність території Криму не викликала сумніву.

Крим як складова частина Російської імперії почав відображатись на картах лише після приєднання його до складу останньої у 1783 р. Крим як Таврійська область у складі Росії показаний на «Новой карте Российской губернии, разделенной на наместничества» Я.Ф. Шмідта і Ф.І. Шуберта (1786), в «Российском атласе из 44 карт состоящем и на сорок два наместничества Империю разделяющем ...» О.М. Вільбрехта (1792) тощо. В європейській картографії одними з перших карт, що відображали Крим у складі Російської імперії, були карти італійського видавця А. Дзатти «Територіальний поділ Малої Татарії у новій проекції» (1783) та німецького видавця і гравера Й.М. Пробста ІІ «Нова географічна карта Європейської або Малої Татарії в Криму» (1784).