Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Крим: шлях крізь віки

Що являє собою культурна спадщина Криму?

Культурна спадщина Криму, що формувалася упродовж тривалого історичного періоду представниками різних етносів, становить значний і своєрідний пласт світового культурного надбання. Це широка панорама історико-культурних об'єктів — рештки давньогрецьких міст-держав і печерні міста, оборонні споруди і фортеці, стародавні храми і визначні місця, меморіальні будинки і комплекси, цвинтарі й окремі поховання, заповідники та музеї. Тут розташовані пам'ятки, умовно зараховані до європейської традиції, а також безліч перлин ісламської художньої культури та видатних прикладів архітектурної думки Сходу.

На державному обліку в АР Крим і м. Севастополі — 1004 пам'ятки архітектури та містобудування, 7227 пам'яток археології, 3861 пам'ятка історії, 520 монументального мистецтва, з них — 273 національного значення. У Криму розташовані сім заповідників: Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (1978 р. — дата заснування, статус національного надано в 1994); Державний палацово-парковий музей-заповідник у м. Алупка (1990); Державний історико-культурний заповідник у м. Бахчисарай (1990); Державний історико-культурний заповідник у м. Керч (1987); Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник «Кімерія М. О. Волошина» (2000); Республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен» (1997), філія Національного заповідника «Софія Київська» Судацький заповідник (з 1958). Найбільш відомі пам'ятки світового значення Криму включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в якому, станом на 2013 р., значилося 936 об'єктів культурної і природної спадщини, у тому числі сім представляють Україну. Список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які отримують особливий охоронний статус, ведеться і постійно поповнюється з 1978 р. Включення до Списку дає додаткові гарантії збереження і цілісності, а також підвищує престиж територій і управляючих ними установ. Статус об'єкта сприяє розвитку культурного туризму в регіоні, у разі конфліктних ситуацій дозволяє залучити міжнародну економічну і політичну допомогу експертів ЮНЕСКО. Завдяки співпраці України з Європейським Союзом, який із 2011 р. активно підтримує охорону культурної спадщини АР Крим у рамках проектів ЄС «Дослідження для популяризації культурної спадщини в Криму» та «Підтримка і диверсифікація кримського туризму», проводиться робота по дослідженню кримських пам'яток і підготовці відповідних документів для номінації пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Унікальною пам'яткою античності і середньовіччя є Херсонес Таврійський, пам'ятки якого зосереджені в межах сучасного міста Севастополя та є складовими Національного заповідника «Херсонес Таврійський». У червні 2013 р. на 37-ій сесії Комітету Світової спадщини у Камбоджі «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (V ст. до н.е. по XIV ст. н.е.)» включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Херсонеське городище є єдиним у Північному Причорномор'ї цілісно збереженим зразком античного міста, яке існувало з V ст. до н.е. по XIV ст. н.е. Тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд. Хора — це унікальні фрагменти ділянок сільськогосподарських околиць стародавнього міста. Ця пам'ятка єдина в Європі, яка дає можливість зрозуміти систему організації господарської діяльності та розподілу території між громадянами античного міста.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної ради з охорони пам'ятників та історичних місць здійснюються підготовчі роботи для номінації наступних пам'яток України. У переліку 15 об'єктів-номінантів на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — три пам'ятки представляють історію та культуру Криму. Це Ханський палац у Бахчисараї, столиці Кримського Ханату, центрі політичного, духовного і культурного життя кримських татар, який знаходиться у складі Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Бахчисарайський палац — єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури XVI-XVII ст. До палацового комплексу входять північні та південні ворота, Світський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Персидський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Єкатерининська миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти. Планується, що номінація пам'ятки «Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї» відбудеться у середині 2015 р. під час 39-ї сесії Комітету Світової спадщини.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО двічі було запропоновано внести пам'ятки Судацького заповідника — у 2007 р. як «Комплекс пам'яток Судацької фортеці VI-XVI ст.», а у 2010 р. як основну складову пам'ятки до серійної транснаціональної номінації «Торговельні пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор'я до Чорного моря». На початку XIII ст. на Чорноморському узбережжі з'явилися генуезькі володіння, які невдовзі оволоділи низкою населених пунктів у Криму і розпочали будівництво оборонних укріплень для захисту від кочових народів. Основою будівельного досвіду таврійської фортифікації стали зінтегровані будівельні традиції колоністів-греків, візантійців, генуезців, пристосовані до місцевих умов краю. Переважна більшість замків та фортець сформувалися як комплекси протягом Х-XV ст. Збереглися залишки кріпосних стін, башт і палаців у Кафі (Феодосія) та Чембало (Балаклава), фортеця і консульський замок у Солдайї (Судак), які органічно пов'язані з природним довкіллям. Фортеці Судак, Чембало та Феодосія, розташовані у південній частині Криму, запропоновані до Списку пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за критеріями, що демонструють важливий обмін людськими цінностями протягом певного періоду в межах культурного регіону в сфері розвитку архітектури та ландшафтного планування. Це, передусім, використання особливостей ландшафту з метою створення стратегічно важливих оборонних центрів на домінуючих висотах, а також особливостей бухти для захисту та стоянки кораблів. Архітектурні ансамблі фортець є винятковим прикладом взаємодії людини з природним ландшафтом у сфері фортифікаційного мистецтва та розбудови міст і морських портів. Роботи з дослідження, а також підготовка документів для номінації цих пам'яток знаходяться в активній фазі, але подальша діяльність у цьому напрямі зіштовхнулася з непередбачуваними проблемами, пов'язаними з кримською кризою з кінця лютого 2014 р.

В умовах кримської кризи питання охорони культурної спадщини необхідно вирішувати на державному рівні із залученням міжнародних організацій. Європейський Союз, Рада Європи, ЮНЕСКО підтримують Україну і висловлюють готовність до посередництва між Україною і РФ. Цілком своєчасним є проведення спільної наради представників від української і російської сторін, на які покладені захист культурних цінностей та охорона культурної спадщини, укладання спеціальних угод з питань щодо врегулювання статусу культурних цінностей Музейного фонду України, а також культурної спадщини.