Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА СIЧ (1734-1775 роки)

НОВИЙ УСТРIЙ ЗЕМЕЛЬ ЗАПОРОЖЖЯ

Тим часом кошовий отаман Вiйська Запорозького Малашевич, заснувавши Нову Сiч, подбав i про упорядкування всiх земель запорозьких i подiлив їх на паланки, або як би сказати по-теперiшньому, - повiти, призначивши в кожну невеликий вiддiл вiйська з полковником та iншою полковою старшиною. Усiх паланок до року 1764-го на Запорожжi було п'ять. На правому боцi Днiпра: Буго-Гардiвська, з осередком у Гардi на рiчцi Буг, бiля устя Сухого Ташлика; Iнгульська - мiж рiчками Iнгульцем та Днiпром, з осередком на мiсцi, де була Кам'янська Сiч; та Кодацька, угору Днiпра до рiчки Омельника з осередком у Старому Кодаку. На лiвому боцi Днiпра були: Самарська - мiж рiчками Ореллю та Конкою, та Кальмiуська - вiд верхiв'я Вовчої до рiчки Кальмiуса, Берди та Азовського моря. Року ж 1764-го кошовий Пилип Федорiв (Лантух) видiлив iз Самарської паланки, що вже доволi залюднилася, ще двi: Орiльську та Протовчанську по рiчках Орелi та Протовчi й, окрiм того, за згодою з Кримським ханом упорядкував восьму паланку - Прогноїнську, на Кiнбурзькiй косi, помiж Чорним морем та Днiпровим лиманом, де з давнiх часiв українськi чумаки та запорозькi козаки брали сiль iз Прогноїнських озер.

Татари не перешкоджали запорожцям порядкуватись, бо, з одного боку, не хотiли мати їх своїми ворогами, з другого ж - хан Каплан-Гiрей, допомагаючи Лещинському, був з ордою в Каушанах на Буджаку i сам навiть боявся нападу запорожцiв на Крим.

Весь рiк 1735-й минув для запорожцiв спокiйно, бо кримський хан за наказом султана ходив того року на Кубань, а з Кубанi - аж за Кавказькi гори - воювати персiв.

Тим часом на Лiвобережнiй Українi пiсля смертi гетьмана Данила Апостола, що сталася 6 сiчня року 1734-го, росiйський уряд не дозволяв обирати нового гетьмана. Ця, сама по собi, велика подiя, небагато важила для Вiйська Запорозького, бо воно тепер було залежне не вiд гетьмана, а вiд старшого з росiйських генералiв на Українi. Дужче вiдбилося на запорожцях те, що року 1735-го помер генерал Вейсбах, який завжди прихильно ставився до них.



Кащенко Адріан