Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ШУКАННЯ СТРАЧЕНОЇ ВОЛI (1776-1828 роки)

ВИХIД ЗАПОРОЖЦIВ НА ТИСУ

Майже тодi запорожцi звернулися через австрiйського консула в Яссах до цiсаря Иосифа II з проханням вiддати їх пiд свою руку й вiдвести Вiйськовi Запорозькому землю пiд Сiч й вольностi.

Цiсарю бажано було мати проти туркiв воякiв, слава про яких три столiття линула по всьому свiтовi, й вiн призначив для Запорозького Вiйська землю в провiнцiях Банатi та Бочцi, бiля рiчки Тиси, мiж мiстами Цента й Панчова.

Наприкiнцi року 1785-го в Цiсарщину перейшло 8000 душ запорозьких козакiв - здебiльшого запорожцiв iз Днiпра. За умовою з Австрiйським урядом Вiйсько Запорозьке забезпечило собi: 1) свiй давнiй вiйськовий устрiй; 2) право вiльного обрання вiйськової старшини, при чому та старшина визнавалася австрiйським урядом: кошовий отаман у рангу полковника австрiйської служби, курiннi отамани в рангу ротмистрiв; 3) свiй виборний вiйськовий суд; 4) право щорiчного подiлу вiйськових земель помiж куренями (як одвiку бувало); 5) право носити своє запорозьке вбрання i зброю, яка кому до вподоби; 6) дiставати од цiсаря жалування нарiвнi з австрiйським вiйськом.

Зi свого боку за тi привiлеї Вiйсько Запорозьке мало пiд час вiйни складати окремий полк вершникiв i вiддiл козакiв на байдаках, щоб випливати ними в Дунай.

Хто був пiд той час кошовим отаманом Вiйська Запорозького - не знати, хоч, певно, в австрiйських архiвах можна було б знайти бiльш-менш докладнi вiдомостi про життя запорожцiв на землях Угорщини.

Отож, запорожцi вийшли на Угорщину в значнiй кiлькостi, а проте подальшi подiї виявляють, що й на Дунаї їх лишилося чимало, бо вони брали участь через два роки у вiйнi Туреччини з Росiєю. Треба гадати, що завдяки втечi за Буг поневоленого люду iз Запорожжя та з України, кiлькiсть запорожцiв за Бугом за першi десять рокiв пiсля зруйнування Сiчi на Пiдпiльнiй збiльшилась iз 5000 найменше, як до 15 000, i з тої кiлькостi бiльше половини вiйська перейшло в Цiсарщину, а бiля 7000 лишилося в Туреччинi, ставши кошем у Сейменах.



Кащенко Адріан