НОВА СIЧ (1734-1775 роки)

СУПЕРЕЧКИ ЗА ЗЕМЛI

Бiля тих же часiв почалися суперечки за землi й на сходi Запорожжя iз донцями. Чим дужче слабшала татарська орда, тим бiльше її земель захоплювали запорожцi й донськi козаки. Землi по Мiусу, Луганi, Бахмутцi, Терцю, Кальмiусу та Бердi обидва вiйська мали тепер своїми, ворогували за них, навiть бились i скаржились один на одного до Петурбурга. Опрiч того, козаки обох вiйськ переїздили за Азовське море на рибальство й там билися за коси й лимани.

Року 1745-го в змагання Вiйська Запорозького з донцями втрутився нарештi росiйський уряд i царською грамотою наказав кошовому Василевi Сичу, щоб усi побудованi запорожцями на Єйських косах куренi попалити й надалi на той бiк Азовського моря запорожцiв не пускати.

Побачивши, як хутко заселялися сумiжнi iз Запорожжям землi, козаки звертались до Сенату з проханням потвердити межi Вiйська Запорозького, та тiльки, замiсть того, вони дiждали, що на вiйськових землях iз наказу царицi Єлизавети знову почали будувати фортецi. Першим був збудований Ново-Архангельський шанець на рiчцi Синюсi, проти української Торговицi. Другим - Орловський шанець бiля Бугу, де тепер Ольвiопiль.

Запорожцi з колишньої партiї Гордiєнка стали, було, нарiкати на Малашевича, що не обстоює давнiх меж Запорожжя, але року 1750-го мала мiсце подiя, що подала запорожцям надiю на краще й заспокоїла їх: своїм указом цариця вiд 22 лютого вiдновила на Українi гетьманство, при чому козацькiй старшинi було загадано обрати гетьманом Кирила Розумовського, а указом од 19 жовтня 1750 року велено Вiйську Запорозькому перейти пiд руку гетьмана України, "як то в минулi часи було, до року 1708-го".



Кащенко Адріан