Історія України та українських козаків

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Сама назва «Україна» дає нам відправну точку, від якої ми повинні відштовхуватися при дослідженні української історії. В той час, коли російські князі правили в Києві, ця територія перебувала під скіпетром Великого князя Київського, а окремі її частини, наприклад, Переяслав, були підпорядковані удільним князям. Зрозуміло, що цей відтинок часу не може нас тут цікавити; разом зі стародавньою міфологічною історією і історією переселення народів цієї країни він повинен відноситися до російської історії. Але коли Литва підкорила собі Велике князівство Київське, воно стало зовнішньою литовською прикордонною провінцією, стіною між Литвою і кочовими татарськими ордами; про нього говорили, що воно розташоване на кордон і (рубежі, межі, границі) — окраїні, звідси ви никла назва, і з цього часу починається історія країни, що одержала цю назву. Ця історія поділяється, і поділяється досить природно — залежно від того, під чиїм пануванням перебувала [Україна] — на три великі частини.
I. Україна під владою литовців: від битви на річці Ірпінь (цю битву литовські хроністи відносять до 1320 p.), у результаті якої Гедимін поклав кінець Київсько-руському князівському престолу, до 1569 р., або до повного об’єднання Литви з Польщею. Цей відтинок часу поділяється на два підперіоди:
а) до виникнення терміна «козаки» (1320-1516). У цей підперіод Україна підпорядкувалась частково-князям із роду Гедиміна, головним чином Олельковичам Із Слуцька, частково - намісникам Великих князів Віденських. Поряд із цим поступово виникли об’єднання вояків, котрі 1516 р. одержали назву «козаки»;
б) після виникнення назви «козаки» (1516-1569). У цей час литовці правили країною за допомогою намісників. Але козаки, у яких були свої ватажки, або гетьмани, здобули, особливо під проводом Ланцькоронського І Дашкевича, славні перемоги над татарами.
II. Україна під владою Польщі (1569-1654). У цю епоху козаки виявили себе в двоїстому світлі;
а) козаки як ангели-охоронці Польщі (1569-1592). Цю роль вони відіграли після того, як були зорганізовані Стефаном Баторієм і використовувалися проти татар і росіян;
б) козаки як бич, що карає поляків - їх володарів. Такими козаки стали перш за все через релігійні утиски, а також через давню політику жорстокого поводження з ними (1592-1654). До цього відрізку часу відноситься діяльність Богдана Хмельницького — месника за свій народ і його віру, котрий кінець-кінцем кинувся в обійми росіян.
IIІ. Україна, поділена між росіянами і поляками. Козаки з 1654 р. до новітнього часу перебували під зверхністю росіян. Правда, і тут можна встановити дві віхи, коли це панування слабшало:
а) відокремлення запорізьких козаків від українських козаків і зміна внаслідок цього верховного панування (1654-1730); козаки через їх хитання стали небезпечними для Російської держави, а Мазепа виступив як союзник Карла XII;
б) возз’єднання двох відгалуджень козацтва за гетьмана Данила Апостола (1730). Відміна старого й упорядкування нового козацького законодавства. Скасування Запорізької Січі указом 1775 р. Утворення трьох намісництв на місці колишньої України (1783).
ПЕРШИЙ ПЕРІОД.
Україна під владою литовців: від поразки руських князів на річці Ірпінь (1320) до об’єднання Литви з Польщею (1569).
ПЕРШИЙ ПІД ПЕРІОД.
До виникнення найменування козаки (1320-1516).