ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

4.2. ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

§14. Утворення Московської держави

Початок піднесення Москви пов'язаний з діяльністю сина Олександра Невського Данила, який у 70-х роках XIII ст. отримав як уділ Москву. Він поклав початок династії московсь ких князів. На початку XIV ст. володіння московських князів збільшилися вдвічі, що дало можливість їм почати боротьбу за великокнязівський ярлик. Основними суперниками московських князів були тверські князі. Уперше у 1318 р. московський князь Юрій Данилович став великим князем, але ненадовго. Повернув ярлик на велике князювання Іван І Данилович Калита (1325-1340 pp.) (Калита з російської — гаманець.) Йому вдалося пе ревести в Москву митрополичу кафедру, тобто зробити центром православ'я, що піднесло значення її.

У 1359 р. московським князем став Дмитрій Донський. При ньому тривала боротьба з Твер'ю та почалася з литовцями. Вели кий князь литовський Ольгерд, одружений на сестрі тверського князя, допомагав своєму родичу. Двічі литовці брали в облогу Москву (1368 p., 1371 p.), але не змогли її захопити. Загострилися відносини із Золотою Ордою, де фактичним правителем був Мамай.

8 вересня 1380 р. московське військо зустрілося з монголо-татарським у Куликовській битві біля впадіння ріки Непрядви в Дон. Військо Мамая нараховувало 60 тис, московське — 120 тис. Битва почалася поєдинком богатирів Пересвета і Темір-мірзи, у якому обидва загинули. Результат битви вирі шив резервний полк на чолі з двоюрідним братом князя Володимиром Серпуховським. Мамай утік, втративши військо та майно. Згодом його вбили у Криму. Через 2 роки хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Дмитрій повернувся в місто і за свій рахунок поховав усіх убитих — 24 тис. осіб. Незважаючи на спалення Москви, Куликовська битва вважається переломною подією в історії Москви. Це була перша перемога над головними силами Орди, яка підтвердила керівне становище Москви на руських землях, показала значення єдності земель у боротьбі з ворогами, спричинила піднесення духовного життя.

Наступники Дмитрія Донського продовжували розширяти територію Московського князівства. Цей процес ускладнювала 30-річна феодальна війна між окремими представниками князівської династії (дядьками, та двоюрідними братами московського князя). Московський князь навіть був осліплений, за що його прозвали Василем II Темним, але боротьба закінчилася на його користь. Московська держава розширилася та зміцніла. Було завершено ліквідацію незалежних московських уділів. Фактична влада московських князів поширилася на Ростовське, Ярославсь ке, Рязанське князівства. У Московського князівства всередині країни залишилося лише два суперники — Твер та Новгород Великий. Під час правління сина Василя Темного — Івана III Великого було вирішено два найважливіших національних завдання, які становили весь сенс попередньої руської історії: було завершено об'єднання руських земель навколо Москви і покладено край двовіковій монголо-татарській залежності.

Іван III розпочинає боротьбу з Новгородом. У 1471 р. московське військо розбиває новгородське, а у 1478 р. новгородці приймають присягу на підлеглість великому князю. Вічовий дзвін як символ незалежності Новгородської республіки було знято і вивезено до Москви. 300-річна епоха незалежного існування Новгородської держави закінчилася.

У ці роки Золота Орда слабшала, Москва з 70-х років XV ст. перестала платити данину, обмежуючись подарунками. У жовтні 1480 р. хан Ахмат підійшов до ріки Угри. Спробам перейти річку московські полки дали відсіч. Почалося «стояння» на Угрі. Настали холоди з морозами. Хан чекав допомоги від польського короля, але на його володіння напали союзники Москви — кримські татари. Хан відступив. Хоча формально перемоги московського війська не було — це означало кінець ординського іга. Престиж Москви зріс.

У подальші роки централізація московської держави при скорилася. Ще у 1474 р. Іван III купив Ростовське князівство. У 1485 р, було приєднано Тверське князівство — давнього суперника Москви. У 1489 р. остаточно приєднали В'ятку. Іван III успішно воював з Литвою у 1492-1494 pp. та у 1500-1503 pp. Було приєднано Сіверські землі. Як писав Карл Маркс: «Здивована Європа на початку царювання Івана III навряд чи підозрювала про існування Московії, затиснутої між Литвою і татарами, була приголомшена раптовою появою величезної Імперії на ЇЇ східних кордонах».