Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

4.7. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ. ДРУГА ЧАСТИНА (1939-2008 pp.)

§1. Друга світова війна

Початок війни. Події 1939 — червня 1941 р.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на Польщу. Велика Британія і Франція, які вважали ся гарантами безпеки Польщі, 3 вересня 1939 р. змушені були оголосити війну Німеччині. У війну швидко втягнулися основні європейські держави, а згодом і країни інших континентів. У ній взяли участь 61 країна з населенням 1,7 млрд. чол., тобто 80% населення світу. В арміях цих країн було 100 млн. чол.

Причини Другої світової війни:

• загострення суперечностей між провідними державами світу в результаті нерівномірності їх розвитку, деформованого світовою економічною кризою. Звідси прагнення до нового переділу світу;

• прагнення Німеччини до реваншу, а Італії і Японії до ревізії Версальсько-Вашингтонської системи, яка сковувала їхні стратегічні інтереси; Німеччина та Японія прагнули світового панування;

• недалекоглядна політика європейських держав-супротивників Німеччини. Велика Британія та Франція протягом багатьох років проводили політику потурання Німеччині, фактично допомагали їй стати на ноги та захопити значні території з матеріальними та людськими ресурсами. Початку війни сприяла й політика СРСР у 1939 р. (підписання пакту Ріббентропа-Молотова, який розв'язав руки Гітлер).

Періодизація Другої світової війни:

Перший період: 1 вересня 1939 — листопад 1942 р. від нападу Німеччини на Польщу до початку Сталінградської битви, що стала початком докорінного зламу в ході війни. Цей період характеризується нарощуванням агресії фашистського блоку, його суттєвими воєнними успіхами (капітуляція Франції, захоплення значної території СРСР, поразка США на Тихому океані).

Другий період: Листопад 1942 р. — червень 1944 р, — докорінний злам перелом у ході війни, перехід стратегічної ініціативи до антигітлерівської коаліції, суттєві воєнні перемоги цієї коаліції (під Ель-Аламейном, Сталінградом, Курськом, звільнення України та вихід на державний кордон СРСР, захоплення союзниками значної частини Італії, початок розвалу фашистського блоку).

Третій період: Червень 1944 р. — 2 вересня 1945 р. — період завершальних остаточних перемог антигітлерівської коаліції. Він починається висадкою союзників у Франції (6 червня 1944 р.) — відкриттям другого фронту і закінчується капітуляціями Німеччини (8 травня 1945 р.) та Японії (2 вересня 1945 p.).

Німецько-польська війна відбувалася в умовах нерівності сил: 57 німецьких дивізій, 2500 танків і 2000 літаків проти 33 польських дивізій, 771 літака. До того ж польський уряд готувався до війни проти СРСР і не зміцнював своїх західних кордонів. Незважаючи на героїзм окремих польських частин (польська кавалерія з шаблями кидалася на німецькі танки), Польща була захоплена за 30 днів.

На Західному фронті, незважаючи на значну перевагу англо-французьких військ (115 дивізій проти 23 німецьких), активних бойових дій не проводилось. Досить сказати, що перший англійський солдат загинув 9 грудня 1939 p., тобто через три з надлишком місяці після початку війни, тоді як в період Першої світової війни щоденно гинули сотні, а то й тисячі британських вояків. Недаремно цю війну назвали «дивною війною».

Але згодом Велика Британія і Франція були покарані за свою недалекоглядну політику. Німеччина за цей час краще підготувалась і продовжила свою агресію. 9 квітня 1940 р. за декілька годин німецькі війська окупували Данію, а згодом — Норвегію. 10 травня німецька армія перейшла в наступ на Західному фронті. Незважаючи на перевагу військ союзників (142 дивізії проти 135 німецьких), вони зазнали поразки. 14 травня 1940 р. капітулювали Нідерланди, 28 травня — Бельгія. 4 червня Велика Британія змушена була евакуювати свої війська. Поразки призвели до кризи уряду Великої Британії, який згодом очолив У. Черчілль — енергійний та далекоглядний політик, прибічник активної боротьби проти Німеччини.

Евакуація британських військ погіршила становище Франції. 14 червня 1940 р. без бою було здано Париж, а 22 червня в Комп'єні (у тому ж вагоні маршала Фопіа, де у 1918 р. була підписана капітуляція Німеччини), тепер підписали капітуляцію Франції. Франція була розгромлена за 45 днів. 2/3 країни було окуповано. Французький колабораціоністський уряд на чолі з маршалом Петеном знаходився в курортному містечку Віші.

У квітні 1941 р. німецькі війська окупували Югославію та Грецію. Дев'ять європейських держав знаходились під їх чоботом, а 7 були союзниками. Лише 3 держави: Швеція, Швейцарія та Ісландія залишалися нейтральними.

Після нападу Німеччини на СРСР військово-політична ситуація кардинально змінилася. Почалося формування антигітлерівської коаліції, яке було зафіксоване в Декларації Об'єднаних Націй, підписаній 26 країнами (в тому числі СРСР, США, Китаєм, Великою Британією, Індією та Австралією) 1 січня 1942 р. В ній говорилося про рішучість цих країн боротися проти ворога, співробітничати у цьому плані один з одним. Було зафіксовано зобов'язання не підписувати сепаратного миру з су противником.

7 грудня 1941 р. Японія 350 літаками атакувала американську військово-морську базу в Перл-Харборі (Гавайські острови). США відразу втратили 18 кораблів, у тому числі 8 лінкорів, 272 лі таки, загинуло 2300 осіб. Президент Рузвельт пізніше назвав 7 грудня «днем довічної ганьби». Через три дні японські літаки розбомбили тихоокеанську ескадру Великої Британії. Цим Японія забезпечила вирішальну перевагу своїх сил на Тихому океані. Вступ Японії та США у світову війну суттєво змінив між народну і геополітичну ситуацію, розширив театр воєнних дій.

За наступні 4 місяці Японія захопила Філіппіни, Таїланд, Бірму, Малайю, Сінгапур та Індокитай, реалізувавши значну частину своїх стратегічних планів. Вона окупувала територію в 3 млн. 800 тис. км з населенням 150 млн. чол.

За півроку боїв на Східному (радянському) фронті німецькі війська захопили територію в 1,5 млн. км з населенням 75 млн. чол., в полон потрапило 4 млн. солдатів. Єдиним знач ним успіхом радянських військ стала битва під Москвою, коли німецькі війська були відкинуті від столиці СРСР на 100-300 км, що означало крах «блискавичної війни». Але навесні 1942 р. радянське командування припустилося прикрих помилок на Харківському напрямку, і в результаті німецькі війська захопили Північний Кавказ і вийшли до Сталінграда.

Завершення Другої світової війни

Початком докорінного перелому у ході війни стала битва під Сталінградом (18 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р.). В ході цієї битви було розгромлено 5 армій (2 німецькі, 2 румунські, 1 італійська).

У жовтні 1942 р. британські війська здобули перемогу над італійсько-німецькими військами під Ель-Аламейном (в Єгипті), до травня 1943 р. звільнили всю Північну Африку (Алжир, Туніс, Марокко), захопивши 240 тис. полонених.

Остаточний злам у війні настав влітку 1943 р. У битві під Курськом у бойових операціях з обох сторін брали участь 4 млн. чол., 70 тис. гармат і мінометів, 12 тис. літаків, 13 тис. танків. Німецькі війська зазнали поразки. Стратегічна ініціатива остаточно перейшла до Червоної Армії.

З вересня 1943 р. англо-американські війська висадилися в Італії і новий італійський уряд підписав акт про капітуляцію.

Проте німецькі війська встигли окупувати Північну та Центральну Італію, в результаті чого виник новий італійський фронт. Але блок фашистських держав почав розпадатись.

28 листопада — 1 грудня 1943 р. відбулася Тегеранська конференція глав урядів СРСР, Великої Британії та США (Й. Сталін, У. Черчілль, Ф. Рузвельт), яка вперше визначила узгоджену стратегію трьох великих держав у боротьбі проти спільних ворогів. Конференція розглянула питання про відкриття другого фронту. Було прийнято рішення про висадку союзників у травні 1944 р. у Франції чисельністю до 1 млн. чол. Сталін погодився на вступ СРСР у війну проти Японії після розгрому Німеччини. В загальних рисах були узгоджені питання про польські кордони, про передачу частини Східної Пруссії СРСР. Тегеранська конференція стала важливим кроком на шляху зміцнення анти гітлерівської коаліції.

У 1944 р. радянські війська продовжували успішні дії проти німецької армії, звільнивши від блокади Ленінград, визволивши Білорусію і Україну, Прибалтику.

6 червня 1944 р. англо-американські війська висадились у Північній Франції. В операції брали участь більше 6 тис. су ден і 12 тис. літаків і планерів. Це означало відкриття другого фронту в Європі. Велику роль у звільненні Франції зіграв рух Опору. Саме його сили звільнили 25 серпня 1944 р. Париж. До кінця 1944 р. Франція і Бельгія були звільнені. Але основна боротьба йшла на Східному фронті.

Продовжувався розвал фашистського блоку. У серпні 1944 р. з фашистського блоку вийшла Румунія, оголосивши війну Німеччині, у вересні — Фінляндія і Болгарія. В жовтні 1944 р. була звільнена Югославія. Єдиним союзником Німеччини залишалась Угорщина, але після впертого опору 13 лютого 1945 р. радянські війська взяли Будапешт.

4-11 лютого 1945 р. в Ялті (Крим) відбулася друга конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії. Було прийнято рішення добиватися беззастережної капітуляції Німеччини, розділити її на 4 зони окупації (додатково зона виділялася для Франції). Передбачалось утворення Центральної контрольної комісії для координації дій союзників у Німеччині. Важливим було рішення про знищення німецьких збройних сил і озброєння, німецького генерального штабу. Німецька військова промисловість повинна бути взята під контроль і ліквідована; військові злочинці — суворо покарані; нацизм і його установи — викоренено і ліквідовано.

Делегації СРСР і США погодились, що загальна сума репа рацій з Німеччини повинна бути 20 млрд. дол. і з них СРСР буде належати 50%. Але Велика Британія з цим не погодилась. Було визнано, що Німеччина відшкодує репарації в трьох формах: частиною національного багатства, товарними поставками продукції, використанням німецької праці.

Обговорювалось питання про створення Організації Об'єднаних Націй — органу безпечного миру і міжнародної безпеки. Гострим було польське питання. Вирішили, що її східні кордони пройдуть по «лінії Керзона», а на Заході Польща отримає нові території.

25 квітня — 26 червня 1945 р. у Сан-Франциско (США) про ходила Установча конференція ООН. У її роботі брали участь представники 50 держав. Було прийнято Статут ООН, який вступив у дію 24 жовтня 1945 р. Загальні збори представників країн — членів ООН запровадили Генеральну Асамблею. Вона розглядає загальні проблеми співробітництва в справі підтримки миру, дає рекомендації членам ООН і Раді Безпеки. Рада Безпеки є постійно діючим політичним органом ООН, до якого входить 5 постійних членів (СРСР, США, Велика Британія, Франція і Китай) і 6 непостійних, які обираються на 2 роки. У Раді Безпеки діє принцип одностайності 5 постійних членів при прийнятті рішень. Ухвали Ради Безпеки є обов'язковими для всіх членів ООН. Окрім цих органів передбачалося створення Економічної і Соціальної ради, Міжнародного Суду, комісій.

16 квітня 1945 р. радянські війська почали Берлінську операцію. 2 травня Берлін було взято, У ніч на 9 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлхорсті було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

17 липня — 2 серпня 1945 р. у Потсдамі (Німеччина) прохо дила третя конференція глав урядів «великої трійки», але вже у зміненому складі. Брали участь Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (США) — (Ф. Рузвельт помер 12 квітня 1945 р.), У. Черчілль, а з 28 липня 1945 р. (після виборів) К. Етлі (Велика Британія).

Головним було німецьке питання. Було підтверджено рішення про денацифікацію та демілітаризацію Німеччини. Щодо репарацій було вирішено, що кожний з учасників трійки буде задовольняти їх за рахунок своїх зон окупації.

Кенігсберг і навколишні райони передавались СРСР, захід ний кордон Польщі встановлювався по річках Одер — Нейсе. Німці переселялись з Польщі, Чехословаччини та Угорщини на свої землі.

Заключною фазою світової війни були воєнні дії союзників проти Японії. У 1943-1944 pp. англо-американські війська за вдали ряд поразок японським, особливо відчутною з них була морська битва в районі Філіппін, де японці втратили 4 лінкори, 6 авіаносців і 14 крейсерів. У березні 1945 р. американські війська висадились на острові Окінава (Японія). Проте Японія успішно діяла в Китаї, захопивши всі приморські райони Центрального і Південного Китаю з населенням 100 млн. чол. Влітку 1945 р. Японія мала 270 дивізій чисельністю 5 млн. чол.

6 і 9 серпня 1945 р. американці скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі, де загинуло 200 тис. чол. Цим США хотіли продемонструвати свою військову могутність і прискорити капітуляцію Японії без надмірних втрат, неминучих за прямого вторгнення на територію країни.

9 серпня 1945 р. у війну проти Японії вступив СРСР. Протягом тижня опір мільйонної Квантунської армії було зламано на всіх напрямках.

14 серпня японський уряд повідомив, що готовий припинити опір.

Але Квантунська армія продовжувала оборонятися до кінця серпня.

2 вересня 1945 р. на борту американського лінкора «Міссурі» відбулося підписання акту про беззастережну капітуляцію Японії. Друга світова війна закінчилася.

Основний підсумок Другої світової війни — розгром фашизму. Зріс авторитет і вплив СРСР. У результаті війни загинуло 57 млн. чол., в тому числі 27 млн. радянських людей, 6 млн. по ляків, 6 млн. євреїв, 5 млн. німців, 600 тис. французів, 375 тис. британців, 300 тис. американців. Війна «коштувала» 4 трлн до ларів. Народи світу були звільнені від жорстокої німецької окупації, а деякі від повного знищення. Змінилося співвідношення сил серед західних країн — значно посилилась роль США.