Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

4.6. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1914-1939 pp.)

§3. Світова економічна криза 1929—1933 років. «Новий курс» Ф. Рузвельта

Відносна стабілізація провідних країн світу змінилася у 1929-1933 pp. грандіозною світовою економічною кризою, найбільшою за всю історію. Головними її причинами стали надмонополізація виробництва, відсутність будь-якого його регулювання, диспропорція між зростанням обсягів виробництва і рівнем доходів значної частини населення. Платоспроможність населення зменшилася, і воно не в змозі було купувати товари, кількість яких все зростала. Цим гальмувався обіг грошей, вони не надходили власникам товарів, які, у свою чергу, в результаті, не могли виплачувати зарплату. Платоспроможність зменшувалась, і все йшло по тому ж замкненому колу.

Криза почалася зі стрімкого падіння курсу акцій на нью-йоркській біржі в жовтні 1929 р. Вона виявилася в різкому падінні виробництва, зменшенні обсягу торгівлі, зниженні життєвого рівня населення, безробітті, соціальній напрузі. Криза охопила всі країни світу, але найбільше США і Німеччину. Так, за обсягом виробництва промисловість СІЛА відкотилася до рівня 1903 p., Німеччини і Великої Британії — до рівня 1896 р, Загальне скорочення виробництва у світі становило 38 %. У США збанкрутувало 5 тис. банків, розорилося 100 тис. бізнесменів, кількість безробітних досягла 17 млн. осіб, а в Німеччині — 7 млн. Реальна зарплата зменшилася на 40%. 14% фермерських господарств розорили ся. Коли Г. Гувера обрали у 1928 р. президентом, він обіцяв, що в каструлі кожного американця щоденно буде курка, а в гаражі стоятиме один, а то й два автомобілі. Але його політика зазнала повного краху. На околицях міст виросли «гувервілі» (гуверовські містечка) — селища з халуп, де жили безробітні та їх сім'ї. Сотні тисяч людей поневірялися країною в безнадійних пошуках роботи.

У 1932 р. на президентських виборах Г. Гувер, який отри мав прізвисько «Президент голоду», зазнав поразки. Президентом обрали одного з найвизначніших американських політичних діячів Франкліна Рузвельта. Він народився у 1882 р. в багатій сім'ї, закінчив престижний Гарвардський університет. У 1913— 1920 pp. був помічником морського міністра, Незважаючи на тяжку хворобу (у 1921 р. Рузвельт захворів поліомієлітом і зали шився з паралізованими ногами на все життя), він вів активну політичну діяльність, у 1928-1932 pp. був губернатором штату Нью-Йорк. У передвиборній програмі він обіцяв повернути увагу держави до «забутої людини» і проголосив «новий курс».

Основна ідея «нового курсу» — державне регулювання виробництва, активне втручання в приватне підприємництво з метою запобігти кризі надвиробництва. Держава повинна була стати координатором економічного життя.

Рузвельт почав зі зміцнення фінансової системи. Золотий стандарт було скасовано, золото заборонялося вивозити за кордон. Долар девальвували. Було зміцнено позиції великих банків, які отримали від держави 3 млрд. доларів. Проте 3 тис. дрібних банків розорилися. Уся промисловість була розділена на 17 груп, для яких вироблялися «кодекси чесної конкуренції», що визначали обсяг виробництва, ціни на продукцію нижче яких не можна було продавати, ринки збуту, рівень зарплати. Це посилило концентрацію виробництва в руках власників найбільших кампаній і було фактично примусовим картелюванням.

На програму допомоги безробітним було асигновано 3 млрд. дол. Для безробітної молоді організовували трудові табори з військовою дисципліною. Гроші намагалися вкладати в такі проекти, які не призводили б до зростання випуску товарів, а навпаки, потребували їх (наприклад, будівництво шляхів),

Для стабілізації сільського господарства фермерам за від повідну компенсацію пропонувалося скорочувати площі посівів і поголів'я худоби. Тільки за один рік посіви пшениці і кукурудзи зменшились на 7 млн. га. Держава закупила і знищила 23 млн. голів великої рогатої худоби і 6 млн. свиней. Це було зроблено для того, щоб підтримати на певному рівні ціни на м'ясо. Фермери отримали компенсацію, що зробило їх платоспроможнішими. Така політика була вигідною великим сільськогосподарським кампаніям і багатим фермерам. Вони не засівали малородючі землі, отримуючи за це компенсацію, але в результаті агротехнічних заходів підвищували врожайність на інших ділянках. Дрібні та середні фермери, які не мали такої змоги, страждали від скорочення посівів.

«Новий курс» сприяв зупинці кризових явищ. У 1933 р. криза поступово почала переходити в депресію, яка потім змінилася короткочасним піднесенням виробництва. Коли ситуація змінилася, найбільші промисловці зажадали обмежити втручання держави в економіку. У 1935-1936 pp. основні закони, які станови ли підвалини «нового курсу», було скасовано.