Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

4.4 НОВА ІСТОРІЯ. ПЕРШИЙ ПЕРІОД (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ДРУГА ПОЛОВИНА XVIII СТ.)

§2. Північна Америка у XVIII ст.

Першими колоністами в Північній Америці були іспанці та французи, але згодом стали англійці та німці. Більшість з них були протестантами, які зазнали гонінь у Європі. Перша англійська колонія була створена тут у 1607 р. і дістала назву Віргінія. У 1775 р. в 13 колоніях на Атлантичному узбережжі Північноамериканського материка налічувалося 2,7 млн. жителів, з них приблизно 500 тис. складали негри-раби. Колонії мали певну автономію у внутрішніх справах, їх мешканці вважалися громадянами Англії, хоча своїх представників у її парламенті не мали. За ними визнавалася свобода релігії, право обирати посадових осіб, носити зброю, брати участь у податкообкладанні.

Проте відносини між Великою Британією та її американськими колоніями з року в рік загострювалися із-за того, що метрополія намагалася якнайбільше збагатитися за рахунок колоній. Регулярно приймалися «навігаційні закони», згідно з якими з Європи до Америки могли завозитися товари лише англійського виробництва, а колоніальні продукти могли вивозитись лише в Англію та ще й на англійських кораблях. Американцям заборонялось виготовляти власні залізні знаряддя, ґудзики, фетрові капелюхи, тонкі сукна тощо. Але головним приводом для незадоволення стали податки. Ситуація загострилася, коли в 1765 р. англійський король Георг III вирішив за провадити в колоніях новий податок — «гербовий збір», за яким обкладалася вся комерційна та судова документація, а також періодичні видання. Скликаний у 1765 р. Конгрес колоніальних представників закликав до бойкоту англійських товарів, що призвело до збитків, які були завдані англійським купцям у 700 тис. фунтів. Англійський парламент змушений був скасувати гербовий збір, але ввести митні збори з продовольстві!: масла, фруктів, чаю. Це спричинило нове незадоволення — у 1773 р. переодягнені індійцями бостонські патріоти ввірвалися на кораблі в порту і повикидали ящики з чаєм у воду. Цей інцидент увійшов в історію під назвою «бостонське чаювання». У відповідь вольності Бостону були ліквідовані, а порт закрито для торгівлі. Колонії стали створювати свою озброєну міліцію Лоялістів (прихильників Англії) вимазували смолою, вивалю вали в пір'ї та виганяли з маєтків.

У квітні 1775 р. відбулася перша сутичка повстанців-колоністів з англійським військовим загоном поблизу Бостона. Перемога повстанців під Бостоном призвела до вибуху патріотичних настроїв. Через три дні в їх таборі налічувалося вже 20 тис. осіб.

10 травня 1775 р. у Філадельфії відкрився Континентальний конгрес, який прийняв рішення про формування американської армії. Командувачем було призначено Джорджа Вашингтона (1732-1799 pp.). 17 червня 1775 р. загін американської міліції напав на англійський загін і перебив близько тисячі солдат. Ця подія стала безпосереднім приводом до війни. Англійська регулярна армія була збільшена до 55 тис. осіб, а флот — до 28 тис. Англійці намагалися нацькувати на повсталих американців індіанців і негрів. У травні 1776 р. Віргінія оголосила себе незалежною республікою-штатом. її приклад наслідували інші колонії. Конгресу запропонували видати формальну декларацію про розірвання зв'язків з метрополією. 4 липня 1776 р. Конгрес прийняв складену Томасом Джеферсоном «Декларацію незалежності Сполучених Штатів». Вона проголошувала про незалежність усіх американських колоній від Великої Британії і створення нової незалежної держави Сполучені Штати Америки.

У 1777 р. була прийнята перша Конституція США — «Статті конфедерації». Кожен штат мав свій парламент, свій уряд, свою конституцію. Прерогативи центральної влади були незначними. Джордж Вашингтон назвав цю конституцію «мотузкою з піску». З другої половини 1776 р. бойові дії для американців почали складатися несприятливо. У 1776 р. армія Вашингтона зазнала двох поразок, у 1778 р. — ще одну. Американцям допомогли Франція та Іспанія, які оголосили Великій Британії війну і відволікли сили англійської армії на себе. Французькі війська у 1780 р. висадились на території США. Ними успішно командував генерал Лафайєт. 19 жовтня 1781 р. армія Вашингтона змусила англійську армію капітулювати поблизу Йорктауна. Мир ний договір було підписано у вересні 1783 р. у Версалі. Згідно З ним Велика Британія віддала США всю територію на схід від Міссісіпі, а Іспанія повернула собі Флориду.

На момент отримання формальної незалежності США не утворили фактично єдиної держави і були військовим союзом самостійних республік. Для вирішення питання про державний устрій у травні 1787 р. було скликано Конституційний конвент, який працював до вересня того ж року. Після чотирьох місяців дебатів було підготовлено Нову Конституцію, якою США послуговуються і сьогодні. 4 березня 1789 р. вона була ратифікована 3/4 штатів і набула чинності. Конфедерація перетворювала ся у федерацію, встановлювався принцип розподілу влади та їх взаємного контролю. Законодавчу владу представляв двопалатний парламент — Конгрес. Нижню палату — Палату представників — обирало населення у виборчих округах з рівним числом виборців. Сенат формувався шляхом виборів — по 2 сенатори від штату, незалежна від кількості виборців. Головою виконавчої влади ставав президенту який обирався на 4 роки. Він був головнокомандувачем армії та флоту.

В основу Конституції було покладено 4 принципи: республіканізм, федералізм, розподіл влади, взаємний контроль. Республіканізм передбачав, що влада належить народу і проводиться в життя обраними ним представниками. Федералізм — це роз поділ влади між центральним урядом і регіонами. Принцип розподілу влади полягає в тому, що Конгрес приймає закони, президент контролює їх виконання, суди інтерпретують їх для кожного окремого випадку. Взаємний контроль забезпечується тим, що кожна гілка влади може піддавати критиці і контролювати дії інших гілок. Лише Конгрес може видавати закони, але президент, маючи «право вето», разом із судами, які можуть побачити в законі порушення Конституції, може анулювати їх. Але й Конгрес, у свою чергу, може скасувати «вето» президента двома третинами голосів у кожній палаті.

Конституція досить лаконічна, її текст нараховує всього 4 300 слів, пізніше було внесено 27 поправок (6 інших нератифіковані). Це обумовлено тим, що більшість конституційних положень мають узагальнюючий характер.

Структура третьої влади — судової, складалася з судів штатів та федеральної судової системи (30 районних та 3 окружних судді). Вони могли розглядати апеляції на рішеннях судів штатів. Верховний суд складався з довічно призначених членів, які мали право пуллірікацїї (скасування) будь-якого закону, якщо вважали, що він суперечить Конституції.

У 1789 p. був обраний перший конгрес і перший президент СІЛА. Ним став Джордж Вашингтон. У 1789 р. були прийняті 10 перших поправок до Конституції. Вони набрали чинності у грудні 1791 р і дістали назву «Білль про права». Перша поправка встановлювала свободу слова, друку, зборів, релігійного віросповідання, відокремлення церкви від держави, недоторканність особи. Друга — права народу зберігати і носити зброю.

У Конституції та 10 поправках відбилися три головні ідеї американської визвольної війни: народовладдя, громадянська рівність, засудження колоніальної політики.