Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

4.3. НОВА ІСТОРІЯ. РАННІЙ НОВИЙ ЧАС (КІНЕЦЬ XV — ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)

§6. Тридцятилітня війна, її наслідки для Європи

Безпосереднім приводом до цієї війни стали події травня 1618 р. у Празі. Відкрито нехтуючи релігійними та політичними правами чехів, гарантованих ще у XVI ст., габсбурзька влада піддала переслідуванням протестантів та прибічників національної незалежності країни. У відповідь почалися масові заворушення. Озброєний натовп увірвався до королівського палацу і викинув з вікна двох членів габсбурзького уряду з 18-метровоі висоти у фортечний рів. Ця подія увійшла в історію під назвою «Празька дефенестрація» і була сприйнята як знак політичного розриву з Австрією.

Перший (чеський) період війни (1618—1624 pp.)

Імператор Фердінанд був скинутий з чеського престолу, а королем обрали кальвініста Фрідріха Пфальцського. У 1620 р. чеське військо було розгромлене силами імператорської армії та Католицької ліги. Почався нечуваний терор.

Другий (данський) період війни (1625—1629 pp.)

У 1625 р. у війну на боці протестантів вступив данський король Христіан IV. Він боявся посилення католиків і прагнув розширити свої володіння. Йому допомагали фінансово Англія і Голландія. До нього приєдналися війська північно-німецьких князів. В імператора не було грошей, але ситуацію врятував герцог Валленштайн — онімечений чеський дворянин-католик, якому належала майже вся північно-східна частина Чехії. Він запропонував цинічну систему створення армії та її утримання: вона повинна жити за рахунок високих, але фіксованих контрибуцій з населення. Таким чином, розбій перетворювався на закон. Швидко він створив 30-тис. армію з авантюристів з усієї Європи, яка до 1630 р. зросла до 10О тис. У 1626 і 1627 pp. данський король зазнав поразок від католицького воєначальника Тіллі та Валленштайна. У 1627 р. «Похоронний сейм» у Празі закріпив утрату Чехією національної незалежності, вона була позбавлена всіх привілеїв. У 1629 р. у місті Любек було підписано мир, за яким Данія отримала назад свої провінції, але зобов'язалася не втручатися в німецькі справи. Валленштайн отримав у нагороду ціле герцогство Мекленбурзьке і новий титул «генерал Балтійського і Океанічного морів». Це спричинило негативну реакцію у північних країн. У 1629 р. імператор прийняв едикт про реституцію (відновлення) прав католицької церкви на все секуляризоване майно, що викликало різке незадоволення. Не бажали істотного посилення Габсбургів інші європейські держави, тому продовження війни з цих причин стало неминучим.

Третій (шведський) період війни (1630—1635 pp.)

Улітку 1630 р. у Померанію ввійшли війська шведського короля Густава-Адольфа — одного з кращих полководців того часу. Вони виступили на боці протестантів. Його армія була спочатку не дуже великою, але національно-однорідною, мала досвід війни в Польщі. Густав-Адольф запровадив деякі нововведення — ширше застосування вогнепальної зброї, легку польову артилерію зі швидкострільних гармат, гнучкі бойові порядки в піхоті. Маневреності піхоти, а також кінноті він надавав особливого значення. Втручання шведів викликало піднесення у протестантів. Чисельність армії Густава-Адольфа зросла з 13 до 40 тис. їй удалося витіснити імператорські війська з Північної Німеччини і недалеко від Лейпцига, біля Брейтенфельда, розбити армію Тіллі. У 1632 р. вони повторили свій успіх під Аусбургом, де загинув Тіллі. Шведський король захопив Баварію і Мюнхен. Його успіхи викликали в католицької Європи шок. Напад на табір Валленштайна не вдався. Проте в листопаді 1632 р. біля міста Лютцена в Саксонії шведи завдали поразки доти непереможному Валленштайну. Король-переможець загинув у бою. Це прискорило падіння шведської гегемонії в Німеччині. У 1634 р. змовники за вказівкою імператора, який боявся посилення Валленштайна, підступно вбили останнього, коли він виходив з ванної кімнати. Шведи зазнали поразки в битві при Нердлінзі. Мир було підписано у Празі у 1635 р. Імператор відмовився від реституції.

Четвертий (франко-шведський) період війни (1635—1648 рр) У війну вступає Франція, яка не хотіла посилення Габсбургів. Бої йшли з перемінним успіхом, але на початку 40-х років французи та шведи переважали. У 1642, 1643, 1644, 1645 pp. союзники одержували значні перемоги в битвах. З 1643 р. почалися мирні переговори, але війна ще тривала. У 1648 р. у містах Вестфалії були підписані мирні договори. Швеція отримувала всю Західну Померанію з портом Штеттін, Бремен, велику контрибуцію.

Як померанські герцоги шведські королі стали імперськими князями й отримали право втручатися в імперські справи. Швеція стала великою європейською державою і реалізувала свою мету панування над Балтикою. Франція отримала Ельзас і під опіку 10 імперських міст. Республіка Сполучених Провінцій та Швейцарія отримали міжнародне визнання. Герцогство Бранденбург-Пруссія значно розширилося і вплив його істотно зріс. Політична роздробленість Німеччини була закріплена на 200 років. Священна Римська імперія та Габсбурги втратили колишню силу. Статус офіційної релігії в імперії поряд з лютеранством та католицизмом отримав кальвінізм. Війна принесла розорення Німеччині. Населення її районів зменшилося в 2-10 разів, Чехії — учетверо. Економіка зазнала істотних втрат. Розвиток Німеччини було пригальмовано. Тридцятилітня війна була першою загальноєвропейською війною, вона закріпила новий баланс сил на континенті.