Історія України сучасне бачення

Термінологічний словник

Берестейська церковна унія 1596 р. — злука католицької (Вселенської) церкви і православних єпископів України та Білорусі на умовах визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога Отця та Бога Сина, прийняття візантійського обряду та юліанського календаря. 22 червня 1595 р. 9 православних ієрархів підписали листа до папи Климента VIII, в якому заявили про готовність вести переговори про об'єднання з Римом на засадах визнання символу віри і першості римського архієрея. 8—9 жовтня 1596 р. у м. Бересті в церкві св. Миколая зібрався собор. Участь у ньому взяли митрополит М. Рогоза, єпископи, ігумен та архімандрити 3 із 12 монастирів, представники духовенства та шляхти. Рішучими противниками унії були князь Костянтин Острозький, єпископи Г. Балабан та 3. Копистинський, архімандрит Києво-Печерської лаври Никифор Тур. Протилежні сторони ухвалили взаємне осудження та прокляття. Після собору унію прийняли: Ужгородська (1646 p.), Перемишльська (1652 p.), Львівська (1700 р.) і Луцька (1702 р.) єпархії.