Історія України сучасне бачення

Іменний покажчик

Драгоманов Михайло (1841 — 1895 pp.) — видатний український громадсько-політичний діяч, учений (історик, етнограф та фольклорист) і публіцист, доцент Київського (1864—1876 pp.) та професор Софійського університетів. Народився в м. Гадячі на Полтавщині в родині дрібномаєтних дворян. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Ще під час навчання викладав у недільній школі на Подолі. А після закінчення університету працював у 2-й київській гімназії. В 1863 р. установив зв'язки з Київською громадою, в якій знайомиться з В. Антоновичем, М. Лисенком та іншими діячами. З 1864 р. він — при-ват-доцент, а з 1870-го — доцент Київського університету, бере активну участь у громадському житті, співпрацював з І. Франком, О. Терлецьким, В. Навроцьким та іншими молодими галицькими діячами. У 1875 р. Драгоманова звільнено з університету за політичну неблагонадійність. Згодом виїжджає за кордон і засновує в Женеві вільну українську друкарню, а також займається політичною працею. Редагує журнал "Громада", а також "Вольное слово", у яких розглядав українську проблему в широкому контексті європейської історії. В його політичній публіцистиці відобразилися перш за все ліберальні, а також соціал-демократичні та соціалістичні тенденції з елементами анархізму. Багато ідей, наукових узагальнень Драгоманова і нині не втратили своєї актуальності.

Останній період життя Драгоманова пов'язаний з Болгарією. У 1889 р. його запрошено до Софійського університету професором кафедри загальної історії. Одночасно редагував науковий "Сборник за народни умотворения, наука и книжнина". Велику увагу приділяв Галичині. Був ідейним натхненником Русько-української радикальної партії, створеної 1890 р. Пізніше співпрацював у заснованій І. Франком газеті "Хлібороб". За кілька років до смерті написав працю "Чудацькі думки про українську національну справу", у якій закликав співвітчизників боротися разом з іншими народами проти самодержавства, за свободу й децентралізацію суспільно-політичного життя. Помер 2 червня 1895 р. в Софії.