Історія України сучасне бачення

Термінологічний словник

Директорія — тимчасовий революційний орган, створений з 13 на 14 листопада 1918 р. на засіданні Українського національного союзу для керівництва повстанням проти гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги — верховний орган Української Центральної Ради. Сформована в складі п'яти членів — представників різних політичних партій. Зокрема, від українських есдеків — В. Винниченко (голова), С Петлюра, А. Макаренко; від українських есерів — Ф. Швець; від соціалістів-самостійників — О. Андрієвський. 10 лютого 1919 р. С Петлюра став одноосібним носієм верховної влади в державі.