Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

КИЇВСЬКА РУСЬ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

2.1. Утворення Київської держави

2.2. Політичний і соціально-економічний розвиток Київської Русі наприкінці X — в середині XII ст.

2.3. Зовнішньополітичні пріоритети Київської держави. Київські князі в європейській політиці.

2.4. Розпад Київської Русі: причини та наслідки.

2.5. Галицько-Волинська держава.

Хронологія подій

Більш як одинадцять століть тому на величезному обширі Східної Європи в процесі поступового і послідовного соціально-економічного розвитку народилася перша держава східних слов'ян. Давньоруські книжники називали її Руссю, або Руською землею, а сучасні історики називають Київською, або Давньою Руссю. Це була одна з найбільших, найрозвинутіших і наймогутніших держав середньовічного світу.

Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з IX ст. до 30-х років XII ст. Досить швидко вона вийшла на провідні позиції в середньовічній Європі та Азії. З нею змушені були рахуватися гордовиті візантійські імператори й хижі хозарські кагани. Давньоруська держава та її військо були велетенським щитом, який захищав країни Європи, світову цивілізацію від натиску кочовиків з Півдня і Сходу. Хоробрі русичі перешкодили просуванню на Захід незліченних орд печенігів і половців, а в 1237—1241 pp. першими прийняли на себе страшний удар 150-тисячного війська Батия, чим врятували Європу та її культуру від сплюндрування й винищення. Київська Русь зробила величезний внесок у світову історію XI—XIII ст., тому інтерес до неї не вщухає і серед учених сучасного світу.

Історики часто поділяють політичну історію Київської Русі на три періоди. Перший — період швидкого зростання, який охоплює майже 100 років — з 882 p., коли престол у Києві посів Олег, до 972 р., до смерті Святослава. За цей час утворилося величезне господарське й політичне об'єднання. Другий період охоплює князювання Володимира Великого (980— 1015 pp.) та Ярослава Мудрого (1034—1054 pp.), що було добою зміцнення завоювань Києва і досягнення ними вершини політичної могутності й стабільності економічного і культурного розвитку. Останній період характеризують безупинні князівські чвари, зростаюча загроза нападів кочовиків та економічний застій. Більшість істориків датують початки занепаду періодом після князювання Володимира Мономаха(1113—1125 pp.) та його сина Мстислава (1125—1132 pp.). Остаточне зруйнування Києва ордами монголо-татарів у 1240 р. ознаменувало кінець київського періоду історії України, проте Русь вижила, піднялася з руїн і відновила свою економіку й культуру. Першим зуміло це зробити Галицько-Волинське князівство. Воно продовжило традиції Київської Русі і стало її завершальним етапом.

Термінологічний словник

Гривня (гривна)

Вічє

Вотчина

Дворові люди

Дольники

Накупи

Київська Русь (Давня Русь)

Київський літопис

Князь

Посадник

Холопи (хлопи)

Християнство

Червона Русь

Іменний покажчик

Антоній Печерський

Аскольд

Володимир Всеволодович Мономах

Володимир Святославич

Данило Романович Галицький

Іларіон

Олег Віщий

Святослав Ігоревич

Ярослав Володимирович Мудрий

Проблемно-пізнавальні запитання

1. Наскільки обґрунтована концепція про спільне етнічне коріння українців і росіян? Адже за часів Київської Русі населення сучасних російських земель було переважно фінським.

2. Відомо, що східні слов'яни в VI—VIII cm. перейшли від первіснообщинного ладу до феодального, минувши рабовласницький устрій. Поясніть, чому так сталося?

3. Чому саме Київ став центром ранньофеодальної держави Київська Русь?

4. Які торговельні шляхи з'єднували Київську Русь з країнами Європи та Азії?

5. Відомо, що в X ст. впливовими були кілька світових релігій (християнство, іудаїзм, іслам). Чому в Київській державі було запроваджено християнство саме візантійсько-православного зразка? Поясність це.

6. Чому норманські військові дружини (варяги) дуже швидко асимілювалися місцевим населенням і не виявляли помітного впливу на соціально-економічний та культурний розвиток Русі?

7. Чи є істотні відмінності між реальним селом Київської Русі і тим, яке ми собі уявляли раніше (на прикладі нових матеріалів)?

8. Мова є суттєвою ознакою всякого етносу. Якою мовою розмовляли русичі в стародавньому Києві?

9. Розкрийте зміст та фактори еволюції політичної структури Київської держави в IX—XI ст.

10. Чи була "Руська правда" єдиним законодавчим збірником Київської держави? Як регулювалися правові відносини держави протягом її історичного розвитку?

11. Що означали три види ренти: натуральна, "полюддя"; відробітки; грошова, оброк?

12. Поясніть економічні, соціально-політичні, зовнішньоекономічні фактори занепаду Київської держави. Чи були надії в другому десятиріччі XIII ст. на те, що держава перебуде кризу?

13. Чому після занепаду Києва саме Галицько-Волинська держава продовжила на ціле сторіччя існування державної організації українського народу?

Теми рефератів

1. Походження назв Русь, Україна.

2. Стародавній Київ.

3. Історичні постаті давньоруської історії (на вибір).

4. Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.

5. Розвиток торговельно-ремісничих центрів у Галицько-Волинській державі.

6. Культура України княжої доби (IX—XIV ст.)

Література

Брайчевський М.Ю. Походження Русі. — К., 1968.

Брайчевський М.Ю. Утворення християнства на Русі. — К., 1989.

Грушевський М.С. Нариси історії Київської землі. — К., 1991.

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. — К.. 1994.

Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. — Львів, 1996.

Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1994.

Липинський В. Релігія і церква в історії України. — Львів 1993.

Полководці Київської Русі. — К., 1996.

Таємниці середньовічного села // Голос України. — 1992. — 19 вересня.

Толочко П.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. — К., 1992.