Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Історія України сучасне бачення

Іменний покажчик

Куліш Пантелеймон (1819—1897 pp.) — видатний літератор, історик, етнограф, публіцист. Народився на Чернігівщині. Батьки — вихідці з давнього козацького роду. Закінчив новгород-сіверську гімназію. Навчався в Київському університеті, але важкі матеріальні умови не дозволили закінчити навчання. У 1842 р. працював учителем у дворянській школі в Луцьку. Незабаром переїхав до Києва, де одержав посаду вчителя у дворянській школі на Подолі. Упродовж 1843—1845 pp. підтримував дружні стосунки з Т. Шевченком, М. Костомаровим, В. Білозерським. У кінці 1845 р. став одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Після закінчення слідства за справою братства заслано до Тули. Згодом повернувся до Петербурга, розпочавши там активну літературну діяльність. 1856 р. виходить перший том його "Записок о Южной Руси" — своєрідної енциклопедії українознавства. Наступного року виходить другий том "Записок...", роман "Чорна рада, хроніка 1663 року", підручник "Граматика" та ряд інших творів. У 1868—1871 pp. перебував за кордоном, де активно включився в політичне життя. Повернувшись з-за кордону в 1871 p., Куліш оселився в Петербурзі, редагував офіційний журнал Міністерства шляхів сполучення. 1874 р. видає перші два томи "Истории воссоединения Руси", а 1876 p. розвідку "Мальована Гетьманщина". Написав тритомну працю "История отпадения Малороссии от Польши" (1889—1890 pp.), збірки поезій "Хуторна поезія" (1882 p.), "Дзвін" (1893 p.), "Поетична кобза" (1897 p.). Перекладав твори Шекспіра, Гете, Гейне та Шиллера. Помер і похований на хуторі Мотронівка біля Борзни (тепер Чернігівської обл.).