Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Долгорукий Юрій (? —15 V1157) 7-й син Володимира Мономаха. Народився на початку 90-х рр XI ст. Прізвисько отримав за постійне втручання у південноруські справи й намагання захопити якнайбільше володінь для себе та своїх дітей. Одружившись 1108 р з дочкою половецького хана Аепи, охоче залучав орди до боротьби зі своїми одноплемінниками-князями

У 20-х pp. XII ст. батько закріпив за Юрієм Ростово-Суздальську землю. Його резиденцією став Суздаль, де він з перервами княжив до 1155 р. Юрію деякі вчені приписують будівництво кількох міст у тій землі, насамперед Переславля-Заліського та Юр'єва-Польського.

Після смерті Володимира Мономаха 1125 р. Долгорукий почав вести незалежну від Києва політику, але його стримував старший брат Мстислав, що правив у стольному граді Русі. Коли ж той помер 1132 p., Юрій став претендувати на Південну Русь і Київ. 1 того ж таки року насильницьки вокняжився у Переяславі-Південному. Одначе звідти його невдовзі вибили чернігівські князі Ольговичі. Юрія вважають засновником Москви (місто вперше згадується в літописі під 1147 р. у зв'язку з його ім'ям) Він брав активну участь у міжусобній боротьбі серед нащадків Мономаха за київський престол. Бився проти племінника Ізяслава Мстиславича, що став київським князем 1146 р Кілька разів Долгорукий захоплював на короткий час Київ, але звідти його вибивав Ізяслав. Лише по смерті останнього 1154 р Юрій сів на київський великнязівський престол. За літописом, він помер 15 травня 1157 р. Смерть його була загадковою Розповідь київського літописця дає підстави припустити, що Долгорукого отруїли на бенкеті у боярина Петрила. Похований у київській церкві Спаса на Берестовому Поховання досі не знайдене.