Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Повстання у Києві 1113 р. Спалахнуло по смерті київського князя Святополка Ізяславича (16.IV 1113). З кончиною осоружного для народу Святополка, що несправедливо правив, опікувався лихварями та ще й спекулював сіллю, вибухнуло обурення проти князівських поплічників — тисяцького Путяти і соцьких, а також євреїв-лихварів і купецтва (їхні двори було пограбовано). Загроза нависла над боярами та князівською родиною. Тож наступного дня зібралося київське віче (провідну роль у ньому відігравали бояри та купецька верхівка) і звернулося із закликом до переяславського князя Володимира Всеволодича Мономаха посісти київський престол. Спершу той відмовився, мабуть, не бажаючи порушувати переважні права старших од нього братів, зокрема Давида й Олега Святославичів. А що повстання розгоралося, до Переяслава вирушило нове посольство й ублагало-таки Володимира Всеволодича приїхати, бо несамовита юрба могла пограбувати княжий двір і монастирі. Вокняжившись у Києві на 6-й день по смерті Святополка, Мономах розрядив напругу в суспільстві, обмеживши лихварські проценти і пом'якшивши ті статті «Руської правди», де йшлося про борги і стягання їх (Устав Володимира Всеволодича в тексті «Руської правди»).