Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Василько Ростиславич (близько 1066—1124). Теребовльський князь, молодший (3-й) син Ростислава Володимировича і здогадно дочки угорського короля Бели І Ланки. Після смерті батька (1066) його разом із старшими братами Рюриком і Володимиром вигнали з Тмутаракані. З початку 90-х pp. Василько княжив у Теребовлі, проводячи активну зовнішню політику: 1092 р. разом з половцями ходив на Польщу, намагався заволодіти нижнім Подунав'ям. 1097 р. волинський князь Давид Ігорович, Побоюючись посилення Василька, при сприянні київського князя Святополка Ізяславича полонив, а потім осліпив його, вимагаючи Теребовльського князівства. Володар визволив брата. 1099 р. Василько з Володарем розбили на Рожнім полі Святополка, що зазіхав на їхні землі. Того самого року вони перемогли біля Перемишля угорського короля Коломана, покликаного Свято-полком на допомогу. Рішеннями князівського з'їзду у Витичеві 1100 р. в Давида одібрали Володимир-Вол. й хотіли позбавити сліпого Василька Теребовля, однак Ростиславичі не підкорилися несправедливому рішенню. Василько й надалі брав активну участь у політичному житті. 1117 р. разом з Володарем допоміг Володимирові Мономаху приборкати Ярослава Святославича: 1122 p. Василько викупив з польського полону брата Володаря. Під 1123 р. Київський літопис називає Василька з Володарем союзниками Ярослава Святополчича — вони разом обложили Мономахового сина Андрія у Володимирі-Воликому.