Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Ізяслав Ярославич (1025—З.Х 1078). Князь турівський і київський, 3-й син Ярослава Володимировича Мудрого та Інгігерди, дочки шведського короля Олафа Скотконунга. Близько 1043 р. одружився з дочкою польського короля Мешка II Гертрудою. За заповітом Ярослава, Ізяслав як старший син серед живих отримав Київ; він володів також Новгородською, Турівською і Деревською землями. Не маючи державних здібностей та батькової енергії, Ізяслав не спромігся стати одноосібним главою держави й разом з братами Святославом та Всеволодом утворив тріумвірат, що колективно правив Руссю майже 20 років. Тріумвіри прагнули розширення своїх володінь. 1057 р. Ізяслав захопив більшу частину Волині, а 1066 р. троє Ярославичів розгромили полоцького князя Всеслава, що зазіхав на Новгород. 1067 р. вони ув'язнили Всеслава у Києві, а його землю привласнили.

Влітку 1068 р. половці розбили тріумвірів на р. Альті. Коли Ізяслав із залишками війська вступив до Києва, там вибухнуло повстання проти непопулярного князя. Він утік до Польщі, а повстанці посадили на його місце визволеного з в'язниці Всеслава. Повернувшись навесні 1069 р. з польським військом до Києва, Ізяслав покарав повстанців. Всеслав подався до Полоцька. Тріумвірат розколювався. Навесні 1073 р. Святослав із Всеволодом вигнали Ізяслава з Києва. Святослав сів у Києві, а Всеволод — у Чернігові. Цього разу Польща знехтувала прохання Ізяслава, й він вирушив до германського імператора Генріха IV, вручивши йому багаті дари. Але ні той, ні папа Григорій VII не допомогли йому. Лише після смерті Святослава (грудень 1076 р.) Ізяслав з'явився на Русі. Восени 1078 р. він допоміг братові Всеволоду повернути собі Чернігів, захоплений Олегом Святославичем і Борисом Вячеславичем. У битві на Нежатиній ниві поблизу Чернігова (З.Х 1078) загарбники зазнали поразки, а сам Ізяслав загинув. У Києві сів його брат Всеволод.