Богатирські билини. Епічні пісні героїчного змісту, що становлять художній літопис боротьби давньоруського народу проти степових кочовиків та інших ворогів, за незалежну, сильну й централізовану державу. Героями билин виступають, як правило, богатирі, могутні велети, що здійснюють подвиги на славу Русі. Найдавніші билини створено ще в дохристиянський період нашої історії: у VIII — 1-й пол. X ст. Вони населені страшними чудовиськами, багатоголовими зміями (драконами), казкові мотиви в них домінують над реально-життєвими. Існують дві основні школи тлумачення билин: міфологічна та історична. Представники першої вважають, що билини віддзеркалюють історичне минуле в художньо узагальненій формі, в них майже відсутні дійові особи та сюжети давньоруської історії, добре відомі нам з літописів. Апологети ж історичної школи вбачають у билинах мало не адекватне відбиття історичних подій, конкретних людей тощо.

Насправді билини — доволі своєрідне історичне джерело, що віддзеркалює, одначе, не реальні події та реальних людей, а загальні тенденції доби, народне ставлення до того, що відбувалося. Одними з найдавніших є епіко-героїчні твори так званого Київського, чи Володимирового, кола, в яких діють Ілля Муромець, Добриня Никитич і Альоша Попович, а Руссю править та верховодить богатирями могутній і ласкавий, справедливий і мудрий князь Володимир «Красне Сонечко». Богатирі їздять у чистому полі, стоять на «заставі богатирській», охороняючи Русь і захищаючи князя Володимира, здійснюючи славні подвиги на добро Вітчизні. Поряд із Добринею, котрий був реальною історичною особою, рідним дядьком князя Володимира, в билинах діють і збірні образи: Ілля Муромець, Альоша Попович, Святогор та ін. Не повинно вводити в оману те, що названі витязі згадуються у деяких літописах ХНІ — XIV ст.: то лише прізвиська, дані вдячним народом мужнім воїнам, які нагадували сучасникам героїв билин.