Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Петровський Григорій Іванович (1878—1958). Народився в сім'ї кравця у Харкові 311 років працював: спочатку учнем слюсаря, потім токарем у Харкові й Катеринославі. В революційному русі —з 17 років. 1897-го став членом катеринославського Союзу боротьби за визволення робітничого класу У зв'язку із загрозою арешту постійно міняв роботу, проживав у багатьох містах України 1905 р його обрали головою завкому Брянського заводу в Катеринославі. Був одним з організаторів катеринославської ради робітничих депутатів.

Влітку 1906 р Петровський емігрував до Німеччини, де працював на металургійному заводі. Однак уже восени повернувся до Катеринослава, потім переїхав до Маріуполя. 1912 р. його обрали депутатом IV Державної Думи від робітників Катеринославської губ. ЦК РСДРП кооптував Петровського до свого складу й 1913 р. доручив видавати газету «Правда»

У листопаді 1914 р разом з іншими членами більшовицької фракції Думи був позбавлений депутатської недоторканності за відмову схвалити воєнні кредити. Його засудили на довічне поселення в Туруханському краї Після Лютневої революції він став комісаром Якутської обл., а влітку 1917 р. повернувся до Петрограда

У листопаді 1917 р— березні 1919 р. входив до складу Раднаркому Росії, очолював наркомат внутрішніх справ. Від березня 1919 по літо 1938 р був головою ВУЦВК

1926 р м. Катеринослав перейменували на його честь у Дніпропетровськ.