Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Бош Євгенія Богданівна (11.VIII 1879—5.1 1925) Народилася в Очакові Батько, за національністю німець, працював механіком у поміщицьких маєтках на Півдні України, мати походила із старовинного молдавського шляхетського роду Щоб вирватися з тяжкого сімейного оточення, Євгенія вийшла заміж у 16 років і незабаром народила двох дочок. Це не перешкодило їй закінчити екстерном гімназію і продовжити самоосвіту 1901 р вона вступила до РСДРП й поринула в партійну роботу Чоловіка, який їй був духовно чужий, вона залишила, забрала дочок і переїхала до Києва. 1911 р. очолила Київський комітет РСДРП Навесні 1912 р. Бош заарештували й відправили у заслання в Іркутську губ Незабаром Євгенія разом з Пятаковим, з яким її зблизили спільна робота у Київському комітеті й заслання, здійснила успішну втечу В жовтні 1914 р. вони дісталися Владивостока і через Японію потрапили до США.

31915 р. Бош перебувала у Швеції, потім у Норвегії, але, одержавши звістку про революцію в Росії, негайно повернулася на батьківщину В Києві її обрали до міського комітету більшовицької партії і ради робітничих депутатів. У квітні 1917 р Бош очолила Південно-Західний окружний, а в липні — обласний комітет більшовицької партії. В Народному секретаріаті виконувала функції секретаря внутрішніх справ.

Влітку 1919 р стан здоров'я Є. Бош різко погіршився Прикута до ліжка, вона, доки могла, писала книгу спогадів. Усвідомлюючи, що хвороба невиліковна, під час чергового загострення добровільно пішла з життя.