Жовтневі події у Києві. У жовтні спалахнув черговий конфлікт між Тимчасовим урядом і Центральною Радою. Звістку про те, що в Києві розпочалася практична підготовка до скликання Українських Установчих зборів, уряд сприйняв панічно. Міністр юстиції П. Малянтович наказав прокуророві Київської судової палати негайно розпочати слідство з метою притягнення Винниченка та ін. генеральних секретарів до кримінальної відповідальності.

Однак 25 жовтня одна з конфліктуючих сторін назавжди зійшла з історичної сцени. Більшовики оволоділи Петроградом і скинули уряд Керенського. II Всеросійський з'їзд рад, на якому переважали більшовики, утворив новий уряд — Раду народних комісарів на чолі з В. Ульяновим-Леніним

Діставши звістку про події у Петрограді, Центральна Рада негайно утворила Комітет охорони революції в Україні У Києві склалися З військових табори, кожен з яких протистояв ш Табір прибічників поваленого уряду включав загальноросійські партії, крім більшовицької, і мав опорою штаб Київського військового округу. Більшовики спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів. Як і в Петрограді, вони прагнули встановити радянську владу. Центральна Рада, подібно до більшовиків, протистояла штабові округу, але обстоювала власне право на владу.

Для таких обопільних ворогів, як Центральна Рада й більшовицька партія, існуючий державний апарат і генералітет були противниками, що мали реальну владу, а отже — найнебезпечнішими. Тому вони не лише не перешкоджали один одному, а й навіть сприяли у боротьбі зі штабом КВО. Своєрідність ситуації полягала і в тому, що більшовики в Україні зустрілися з додатковим противником, якого не існувало в Росії,— зародком національно-територіального органу влади Як уже вказувалося, коли Ленін змінив свої гасла в національному питанні і визнав ідею федерації, більшовикам в Україні було дано вказівку увійти до Центральної Ради, хоч вони, які раніше, вважали її противником. Тому більшовицькі лідери в столиці України виявляли певну розгубленість у стратегічних питаннях. Свідченням цього було одноденне перебування В. Затонського, І. Крейсберга і Г. Пятакова у складі створеного Радою Комітету охорони революції. Вони вийшли з цього органу після того, як лідери українського національного руху засудили Жовтневий переворот у Петрограді.

Ініціативу в подальших подіях виявили більшовики 29 жовтня вони розпочали збройне повстання у Києві. Бої тривали 3 дні Коли стало ясно, що повстання перемагає, комісія з представників трьох таборів виробила умови припинення вогню. Генералітет був змушений вивести з Києва викликані війська й розформувати офіцерські дружини. Охорона міста доручалася Центральній Раді, війська якої майже не брали участі в боях



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.