Центральна Рада. Представницький орган української демократії, що виник на хвилі революційних подій і очолив національно-визвольний рух в українських губерніях.

Ініціатором заснування Центральної Ради було Товариство українських поступовців. Воно скористалося з рекомендації Тимчасового уряду створювати на місцях ради об'єднаних громадських організацій як представницькі органи влади, щоб сформувати за цим зразком раду не міського чи губернського, а всеукраїнського масштабу. 4 березня, тобто водночас з київською Радою об'єднаних громадських організацій, постала Українська Центральна Рада. Крім провідних діячів ТУП до неї увійшли представники православного духівництва, українських соціал-демократів, культурно-освітніх, кооперативних, військових, студентських та ін. організацій, громад і гуртків, а також наукових товариств — Українського наукового товариства, Товариства українських техніків та агрономів, Українського педагогічного товариства.

ТУП, що вийшов з підпілля, і новоутворена Центральна Рада відразу ж перетворилися на вагомий чинник політичного життя України. Головою Центральної Ради заочно обрали лідера всеукраїнського руху за національне відродження професора М. Грушевського.