Українська думська громада. Фракція Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України Хоч вибори до І Державної Думи бойкотувалися лівими партіями, зірвати їх не вдалося. У квітні 1906 р. Дума розпочала роботу Більше ніж на 1/3 вона складалася з кадетів. Серед 102 депутатів від 9 українських губерній налічувалося 24 поміщики, 42 селянина й 26 представників міської інтелігенції. За партійною ознакою 38 депутатів були кадетами і співчуваючими цій партії, 28 — трудовиками. Трудова партія являла собою не політичну партію, а парламентську фракцію і об'єднувала в основному безпартійних селян — членів Думи.

Українська думська громада у складі 45 делегатів сформувалася на правах парламентської фракції майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини І. Шраг. Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових установах і адміністративних органах. Щодо головного питання революції — аграрного — в громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати обстоювали передачу селянам частини поміщицьких земель за викуп, а селянські підтримували платформу трудовиків — конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Украинский вестник», у якому співробітничали М. Грушевський, М. Туган-Барановський, І.Франко.

У липні 1906 р. царський уряд, скориставшись тим, що революційна хвиля почала спадати, вирішив розпустити парламент Вибори до II Державної Думи вже не бойкотувалися, а тому її склад значно «полівішав». Серед 102 делегатів від українських губерній налічувалося 40 трудовиків, 34 представники правих партій, по 11 кадетів і соціал-демократів. Партійний склад соціал-демократії був досить строкатий: 6 членів «Спілки», 3 меншовики, 1 більшовик і 1 представник УСДРП. За національною ознакою депутати від України розподілялися так 51 росіянин, 44 українці, 2 німці, чех, єврей, поляк, грек, татарин

Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів. Вона видавала україномовний журнал «Рідна справа (Вісті з Думи)» Платформа громади складалася на основі програмних настанов УСДРП: автономія України, амністія політв'язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства й церкви. Щодо аграрного питання нова думська громада також не мала єдиної позиції.

II Державну Думу було розігнано в червні 1907 р. Микола II видав виборчий закон, який забезпечував цілковите переважання в новому складі парламенту представників буржуазії і поміщиків. Цей крок правлячих кіл став можливим у результаті спаду революції Юридично його можна охарактеризувати як державний переворот, оскільки він не відповідав положенню маніфесту 17 жовтня 1905 р про те, що жоден законодавчий акт не повинен прийматися без згоди Думи.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.