Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Маніфест 17 жовтня 1905 р. Переломний етап у російській революції 1905 —1907 pp. Був фактично капітуляцією правлячих кіл перед вимогами чи не всіх верств суспільства модернізувати існуючий політичний лад.

На поч. жовтня 1905 р. розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд 14 числа запровадив військовий стан у багатьох містах, у тому числі в Києві та Харкові Університети було закрито, фабрики й заводи заполонили поліція і війська. Однак страйк ширився. В Україні у ньому взяло участь 120 тис. чол.

Голова уряду граф С. Вітте наполіг на кардинальних реформах. 17 жовтня Микола II підписав маніфест, яким «дарував» народові громадянські свободи — недоторканність особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Було зроблено рішучий крок до конституційної монархії замість самодержавства — декларувалося скликання законодавчої Державної Думи, тобто російського парламенту

Задовольнившись поступками, буржуазія організовувалася в політичні партії кадетів і октябристів. Остання на чолі з О. Гучковим, М. Родзянком та ін. представляла інтереси великої буржуазії та основної частини поміщиків Очолені П Мілюковим і П Струве кадети були партією ліберальної буржуазії і основної частини інтелігенції. На кадетських позиціях Стояла Українська демократично-радикальна партія.

Лубенська громада УДРП переклала українською мовою і поширила в листівках знамениту доповідну записку графа Вітте царю, в якій обґрунтовувалася необхідність реформ. Користуючись маніфестом, демократи-радикали висунули вимогу зняти цензурну заборону української мови Однак їхні дії в цьому напрямі не завжди були успішними Якийсь час у Лубнах видавалася перша україномовна газета «Хлібороб» У Києві було підготовлено випуск газети «Громадське слово», але напередодні виходу першого номера власті заарештували редактора С. Єфремова. Після цього газета стала виходити під назвою «Громадська думка». Власті, однак, заборонили передплату і знову заарештували Єфремова Тоді видання відновилося під назвою «Рада».

Україномовні газети почали друкуватися в Катеринославі, Одесі, Полтаві, Харкові та ін. містах Часто виходили лише перші номери. Незважаючи на декларовані свободи, царська адміністрація з великим невдоволенням сприймала друковане українське слово.

Після царського маніфесту з'явилися україномовні журнали. Часопис «Киевская старина» змінив назву на «Україна». Стали виходити перші суспільно-політичні журнали — «Дзвін», «Українська хата», «Рідний край», «Посів», «Село». До часописів, коло читачів яких було вужчим, власті ставилися набагато м'якше, ніж до газет.