Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Політичні партії на західноукраїнських землях. За ініціативою І. Франка і М. Павлика 1890 р. в Галичині було створено Українсько-руську радикальну партію. В її програмі-мінімум висувалася вимога передати селянам якнайбільше землі. Мобілізація земельних ресурсів передбачалася шляхом викупу. В програмі-максимум декларувалася схильність радикалів до встановлення колективної організації праці й колективної власності на засоби виробництва еволюційним шляхом. Партія вида-вала для селян газети «Хлібороб» і «Громада». З метою пропаганди програмних настанов було випущено серію брошур під загальною назвою «Радикальна тактика» (автор — 1. Франко). Велику увагу радикали приділяли пропагандистській роботі в народних читальнях, подоланню впливу москвофілів і народовців на селян, завоюванню громадянських свобод.

Соціалісти Галичини зібралися на свій І з'їзд у Львові в січні 1892 р. Він проголосив злиття соціалістичних гуртків у єдину організацію Галичини в рамках Соціал-демократичної партії Австрії. 1896 р. виникла Буковинська організація соціал-демократів, яка також увійшла до Австрійської соціал-демократичної партії. 1899 р. соціал-демократи української частини Галичини виділилися в самостійну партію.

Радикальна партія наприкінці XIX ст. переживала кризу. 1899 р. від неї відкололася група, яка увійшла до складу Української соціал-демократичної партії. Інша група разом з народовцями утворила Національно-демократичну партію. Одним з її засновників був М. Грушевський. Лише невелика частина партії радикалів зберегла відданість старій програмі.