Консолідація соціал-демократичного руху. Восени 1895 р. близько 20 санкт-петербурзьких соціал-демократичних гуртків об'єдналися під керівництвом В. Леніна в «Союз боротьби за визволення робітничого класу». В березні 1897 р. такий же «Союз боротьби» створили київські соціал-демократи. Керівне становище в цій організації посіли Ю. Мельников, Б. Ейдельман, П. Тучапський. «Союз» налагодив випуск і поширення нелегальної загальноросійської «Рабочей газеты». Листівки й прокламації, що закликали робітників боротися за свої права^ засипали підприємства Києва.

Консолідація гуртків стала кроком на шляху створення загальноросійської соціал-демократичної партії. Першу спробу об'єднатися в партію зробили московські соціал-демократи ще на поч. 1896 р. У березні 1897-го в Києві відбулася нарада, що мала передувати з'їздові. Але цим спробам завадили арешти.

На І з'їзді соціал-демократичних організацій Росії в Мінську (1 — 3 березня 1898 р.) були присутні 9делегатіввід 6 організацій. З'їзд проголосив урочистим «Маніфестом» створення Російської соціал-демократичної робітничої партії і визнав «Рабочую газету» її центральним органом.

«Маніфест», яким заявила про своє існування РСДРП, стурбував царську владу. В ніч на 12 березня жандарми й поліція вдалися до репресій у 27 містах. Зокрема, було заарештовано 142 членів Київського комітету РСДРП, розгромлено друкарню, де виходила «Рабочая газета». Соціал-демократичний рух знову став роз'єднаним.