Лисенко Микола Віталійович (10.IIІ 1842—24.Х 1912) — визначний український композитор, родоначальник національної музичної класики, диригент, піаніст і педагог, громадсько-політичний діяч. Ціле покоління українців після революцій у Росії та Австро-Угорщині виховувалося на поезії Т. Шевченка й музиці М. Лисенка, творчість яких сприяла піднесенню національної свідомості пригнобленого народу, наснажуючи його на боротьбу за волю і свою державність.

Народився М. Лисенко в с. Гриньки Кременчуцького повіту на Полтавщині, в козацько-поміщицькій родині. Вчився у київських приватних пансіонах, потім — у 2-й Харківській гімназії. 1859 р. вступив на природничий факультет Харківського університету, а через рік у зв'язку з переїздом батьків до Києва переводиться до місцевого університету. Закінчив його 1864 р. із званням кандидата природничих наук. У 1865 —1867 pp. — мировий посередник у Таращанському повіті на Київщині.

Першим його вчителем гри на фортепіано стала мати Ольга Єреміївна. І потім, в університеті, він не залишає музичного мистецтва. В 1867 — 1869 pp. навчався в Лейпцизькій консерваторії, освоюючи курс композиції та гри на фортепіано. Тоді ж пише музику на тексти Шевченкового «Кобзаря» (1-а серія вийшла у Лейпцигу), зокрема свій перший значний твір — «Заповіт» (для соліста, хору й фортепіано).

1869 p. М. Лисенко поселяється у Києві й віддається музичній творчості. Тут публікує 7 випусків народних пісень для голосу в супроводі фортепіано. Чи не найвищим його здобутком стала опера «Тарас Бульба» на сюжет повісті М. Гоголя (1890).

Написав він чимало музичних творів на слова й сюжети ї. Котляревського, М. Старицького, С. Руданського, Лесі Українки, І. Франка, М. Вороного, О. Олеся та ін. письменників. Композитор надавав перевагу творам, в яких розкривалися славні сторінки історичного минулого українського народу, пропагував фольклор, переклав на музику серед багатьох інших славнозвісний вірш І. Франка «Вічний революціонер».

Значну частину творчої спадщини М. Лисенка становлять інструментальні жанри. Його зібрання творів налічує 20 томів (1950 — 1956).