Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Кобилиця Лук'ян (1812 —24.Х 1851). Найвизначніший лідер антипоміщицької боротьби населення Буковини 1-ї пол. XIX ст.

Навесні 1845 p. жителі 22 буковинських сіл під проводом Л. Кобилиці захопили ліси й пасовиська, відмовилися виконувати повинності, повиганяли чиновників і встановили самоврядування. Виступ відбувся організовано. Щоб придушити його, уряд застосував військову силу. Кілька сотень селян, у тому числі й Кобилицю, було заарештовано, 238 з них піддано тортурам.

У квітні 1848 р. імператор Франц-Йосиф І прийняв закон про скасування панщини у центральних районах Австро-Угорщини, а в серпні поширив його на Буковину. Однак сервітутні права залишалися за поміщиками. У листопаді Кобилиця, обраний депутатом рейхстагу, прибув із Відня до Вижниці, де скликав селянський схід, на якому було ухвалено повернути ліси й пасовиська. Організувавши кінні загони, він почав здійснювати експропріацію поміщицьких маєтків, роздаючи добро селянам і допомагаючи продовольством віденським революціонерам. Значна частина гірських районів Північної Буковини опинилася піц контролем селянських загонів.

Рейхстаг позбавив Кобилицю мандата, а власті Буковини пообіцяли сплатити 1000 золотих тому, хто допоможе схопити колишнього депутата імперського парламенту. Зрадника, однак, не знайшлося. Повстання під проводом Кобилиці тривало півтора року. Лише у квітні 1850-го карателям вдалося заарештувати селянського ватажка. Жорстокі тортури підірвали його здоров'я. У жовтні 1851 р. Л. Кобилиця помер у засланні в м. Гура-Гумора (нині — Гура-Хуморулуй у Румунії).