Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Полетика Григорій (1725—27.ХІ 1784). Культурний і політичний діяч. Народився в сім'ї заможного козака, бунчукового товариша Лубенського полку Андрія Івановича Полетики. 1745 р. закінчив Києво-Могилянську академію, викладав німецьку й латинську мови у Петербурзі, а в 1764—1773 pp. працював головним інспектором дворянського морського корпусу. Після виходу у відставку активно зайнявся історією та літературою. До кінця життя боровся за автономію України. Ще раніше, під час діяльності урядової комісії з підготовки проекту нового законодавства, Полетика як делегат від Лубенського полку обстоював права й вольності України. Однак його пропозиції, як зрештою і всіх інших делегатів від України, царський уряд відхилив як вияви «малоросійського сепаратизму».

Досліджуючи історію свого народу, Полетика помалу-малу зібрав одну з найкращих у той час наукових бібліотек. Чимало вчених і досі поділяють думку О. Лазаревського, що саме Г. Полетика разом із сином Василем написав знамениту «Историю Русов», видану під ім'ям Г. Кониського. Цей твір обстоював ідею державної незалежності України й сприяв подальшому розвиткові національно-визвольного руху народу. Безсумнівно, Г. Полетиш" належать праці «Записка о начале Киевской академии», «О начале, возобновлении и распространении учения и училищ в России», 6-мовний тлумачний словник. Помер він у Петербурзі, похований в Олександро-Невській лаврі.