Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Бортнянський Дмитро (1751—10.Х 1825). Композитор, диригент і педагог. Народився у м. Глухові на Чернігівщині в родині козака Степана Бортнянського, що служив у гетьмана К. Розумовського. Спочатку Дмитро вчився у школі півчих у Глухові, а в 7-річному віці за гарний голос його взяли до Петербурзької придворної капели. Там відзначився надзвичайними музичними здібностями. 1768 р. Бортнянського послали на студії до Венеції, потім вдосконалював мистецтво композиції у Римі, Мілані, Неаполі, Болоньї. В Італії написав свої перші інструментальні та хорові твори, створив опери на античні сюжети «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій».

Повернувшись до Росії, Бортнянський зробився придворним композитором, капельмейстером і клавесиністом наступника російського престолу, великого князя Павла Петровича у Гатчині (1779—1796). Тоді ж написав чимало концертів до різних свят, а також опери «Свято сеньйора», «Сокіл», «Син-суперник». Після того як став на престол Павло І, Бортнянського призначають директором придворної капели. Він поповнює її талановитими співаками й оркестрантами, переважно з України, реорганізує і саму капелу, займається диригентською і педагогічною діяльністю. Йому належить понад 100 творів хорової духовної музики, чимало яких виконується і в наш час. У більшості з них віддзеркалились мотиви української народної пісенності. Бортнянський став духовним батьком і вчителем таких відомих українських і російських композиторів XIX і XX ст., як М. Лисенко, К. Стеценко, Л. Ревуцький та ін.