Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Залізняк Максим. Один з керівників «Коліївщини». Роки народження і смерті невідомі, як і місце появи на світ або с. Медведівка, або ближнє до нього с. Івківці на Черкащині. Замолоду подався на Запорожжя, але не затримався там. Відомо, що у 60-х pp. XVIII ст. працював на рибних промислах на Дніпрі, у його пониззі, в Очакові. Взагалі прожиття Залізняка, поки він очолив гайдамаків, знаємо дуже мало. Напевне, незадовго до початку «Коліївщини» він повернувся на Запорожжя.

Навесні 1768 р. в урочищі Холодний Яр неподалік Чигирина Залізняк зібрав кількасотенний загін і захопив ряд міст на південній Київщині й Черкащині. Мав неабиякі організаторські здібності, військовий хист, був відважною людиною, відзначався непримиренністю, навіть жорстокістю до гнобителів. Польський уряд звернувся до Росії по допомогу, й Катерина II відгукнулася згодою. Напр. червня 1768 р. царський полковник Гур'єв начебто для обговорення спільних із гайдамаками дій проти бунтівливих польських магнатів і шляхти запросив до свого табору поблизу Умані ватажків повстання Залізняка та Гонту й підступно заарештував їх. Повстанське військо, що лишилося без проводирів, раптово захопили й обеззброїли царські солдати. Залізняк вважався російським підданим, тому уникнув сокири ката. Військовий суд засудив його до побиття батогами й заслання на каторжні роботи до Нерчинська. Народ оспівав Залізняка в усній творчості. За однією з легенд, він начебто взяв участь у селянській війні під проводом О. Пугачева в 1773—1775 pp.