Розумовський Кирило (1728-—1803). Останній гетьман Лівобережної України. Народився на хут. Лемеші поблизу Козельця на Чернігівщині в родині простого козака Григорія Розума. Кар'єру зробив при підтримці старшого брата Олексія, фаворита імператриці Єлизавети Петрівни. 1743 р. Кирила послали вчитися за кордон: до Германії, Франції, Італії. 1746 р. цього 18-річного юнака, на той час уже графа Російської імперії (!), Єлизавета призначила... президентом Академії наук, надала йому величезні земельні володіння. 1746 р. козацька старшина, що була на весіллі Кирила з Катериною Наришкіною, просила імператрицю відновити гетьманство на Україні. Та погодилась, але звеліла вибрати у гетьмани Кирила. 22 лютого 1750 р. старшинська рада у Глухові формально обрала його гетьманом України. Сам Кирило приїхав до Глухова лише в липні 1751 р.

З самого початку гетьманування він дбав насамперед про власне збагачення, роздавав маєтності своєму оточенню. Гетьман постійно жив у Петербурзі й Москві. За 14 років свого правління приїздив на Україну лише кілька разів, та й то на короткий час. Усе ж таки він по-своєму дбав про неї, домігся навіть від уряду зменшення податків, скасування митниць на рубежах України з Росією, співчував прагненню старшини розширити свої вольності. Але російський уряд, незважаючи на добре ставлення імператриці до гетьмана, поступово обмежував його права. А після смерті Єлизавети Петрівни (25.XII 1761 р.) Катерина II указом 1764 р. скасувала гетьманство на Україні. Кирило одержав чин генерал-фельдмаршала, великі володіння на Україні й пожиттєве гетьманське утримання. 1794 р. він перебрався до Батурина, де Катерина II подарувала йому палац. Там Розумовський і помер.