Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Перші паростки християнства на Русі. «Повість временних літ» повідала прадавню легенду, за якою апостол Христа Андрій Первозванний побував на місці майбутнього Києва, поставив там хрест і мовив: «На цих горах буде велике місто, і збудує Бог багато церков». Однак ця легенда, що народилася в київському церковному середовищі XI — початку XII ст., позбавлена фактичної основи. Говорити про початки християнства у східнослов'янському середовищі у І ст. н. є. немає підстав. Не так давно археологи, посилаючись на деякі особливості поховального обряду предків східних слов'ян кін. III—IV ст. н. е., висунули гіпотезу, що вже тоді в їхнє середовище почали проникати елементи християнства. А проте аж до ГХ ст. ні в писемних, ані в археологічних джерелах не віднайдено поважних доказів побутування християнського віровчення у Східній Європі. Твори східних географів, істориків та мандрівників IX ст. дають підстави припускати, що християнство щойно тоді почало з'являтися на Русі. Знаменитий араб аль Масуді, котрий писав у 1-й пол. X ст., але користувався джерелами ГХ ст., зазначав, нібито частина східних слов'ян сповідує християнство і навіть має храми із дзвонами. Але цього не підтверджують інші джерела. Пам'ятки візантійської писемності з 60-х рр,- IX ст. свідчать, що князь Аскольд, який облягав Константинополь 860 p., близько 866-го хрестився з купкою своїх дружинників. Однак тоді християнство не було запроваджене на Русі. До сер. X ст. воно дещо поширилося поміж панівних верств. З договору київського князя Ігоря з Візантією 944 р. випливає, що частина дружинників того князя були християнами, а в Києві існувала церква св. Іллі.