Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Сірко Іван Дмитрович (? —1680). Чи не найзнаменитіший запорожець за всю історію козацтва. Народився на Слобідській Україні, в с. Мерефа (нині Харківська обл.), можливо, в козацькій родині. Відзначився у Визвольній війні. У 1658—1660 pp. був вінницьким полковником. Виступав проти орієнтованих на Польщу гетьманів 1. Виговського та П. Тетері. З 1663 р. не раз обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Коли за Андрусівським договором 1667 р. Росія була змушена залишити Правобережну Україну під владою Речі Посполитої, Сірко відмовився служити цареві й підтримав ставленика турецького султана, правобережного гетьмана П. Дорошенка. Втім, невдовзі переконавшись, що останній не захищає народних інтересів, порвав з ним стосунки й повернувся на російську службу.

1672 р. царський уряд вислав Сірка до сибірського м. Тобольська лише за те, що той виступив проти обрання гетьманом Лівобережної України царського ставленика Самойловича. Повернувшись через кілька місяців на Запорожжя, він здійснив чимало успішних походів на Кримське ханство й міста турецького узбережжя Чорного моря, визволивши з полону тисячі українців, росіян, південних слов'ян тощо. Ці героїчні діяння оспівані в безлічі народних дум, пісень та легенд. Сірка щиро вважали «характерником», своєрідним чаклуном, якого не бере ворожа куля.

З його ім'ям пов'язують знаменитий лист запорожців до турецького султана Магомета IV, в якому козаки з гідністю й глумливим стосовно султана гумором відмовилися йому служити і взагалі коритися. Сірко помер 1680 р. Похований поблизу Старої (Чортомлицької) Січі.