Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Кисіль Адам (1600—3V 1653) Київський і брацлавський воєвода, багатий православний шляхтич Народився у с. Низкиничах поблизу Володимира-Волинського Батьки, Григорій Кисіль і Тереза Іваницька, 1610 р. віддали Адама до польської академії у Замості. Там йому випало вчитися із знатними вельможами Я. Собеським, М. Остророгом, М. Потоцьким та ін., що згодом стали чільними діячами Речі Посполитої і допомагали кар'єрі Киселя. По закінченні академії він зробився військовим 1620 р брав участь у битві з татарами під Цецорою, а 1621-го—у Хотинській битві з турками. Поступово схиляється до цивільної кар'єри. У 20-х pp. король посилає Киселя своїм представником на шляхетські сеймики Волині, в 1620 і 1632 pp. волинська шляхта обирає його послом на генеральний сейм Речі Посполитої Вдалі виступи на ньому здобули Киселю прихильність короля і відкрили шлях до сенату. З 1646 р. він — київський каштелян, з 1648-го — брацлавський, а з 1649 р.— київський воєвода 3 королівської ласки швидко багатіє, привласнюючи десятки містечок та сіл і тисячі кріпаків.

З початком Визвольної війни уряд Речі Посполитої доручає Киселю як українцеві (та ще й православному) вести перетрактації з Хмельницьким. Було їх чимало у різний час і в різних містах (зокрема, в лютому 1649 р.— в Переяславі, у вересні 1651 р.— в Білій Церкві). Кисіль прагнув дійти згоди між Річчю Посполитою і Україною, що на практиці означало б повернення останньої під польсько-шляхетське панування Ці зусилля не досягай мети. Його засуджували обидві воюючі сторони В Польщі Киселя мали за зрадника, як і в Україні, де його, крім того, зневажали і як таємного католика. Знехтуваний усіма, Кисіль доживав віку самотньо й помер у Низкиничах. Похований у тамтешній церкві, де зберігся його надгробок.