Визвольна війна. Грандіозне, небувале доти в Україні народне повстання, що поступово охопило майже всю її територію, підвладну Речі Посполитій, і переросло у справжню війну, яка тривала багато років. Вона була спрямована на повалення влади Речі Посполитої, визволення народу від утисків та експлуатації іноземних і місцевих феодалів, на захист рідної мови, віри, культури та звичаїв. Ця війна розгорталася під гаслом «За православ'я, проти католицизму й унії» її рушійною силою стало пригноблене селянство, безжально експлуатоване магнатами і шляхтою. Французький інженер Гійом де Боплан, який працював в Україні напередодні Визвольної війни, писав «Поміщики, відбираючи майно у селян, розпоряджаються свавільно і життям їхнім. Такими необмеженими є вольності польського дворянства! Воно розкошує, неначе в раю, а селяни мучаться, як у чистилищі!» Не менше, ніж польські «брати по класу», пригнічували й визискували народні маси українські феодали Активну участь у Визвольній війні брало й трудове населення міст Очолили повстання головним чином представники козацького стану, що мали досвід військової організації та бойових дій А його провідником став чигиринський сотник Богдан Хмельницький

Сили супротивних сторін виявилися нерівними. До регулярного війська Речі Посполитої, і без того чисельного, входили ще іноземні (переважно німецькі) найманці. Селянсько-міщансько-козацьке військо у своїй масі було погано озброєне і навчене Однак за повсталим народом стояла правда, справедлива ідея визволення від чужоземного гноблення, захисту віри батьків і дідів, рідної мови й культури 3 початку Визвольної війни Хмельницький разом з найближчим оточенням вів перетрактації з московським урядом, і завершилися вони входженням України під протекторат Росії

Визвольна війна забрала життя багатьох тисяч людей, супроводжувалася знищенням міст і сіл, посівів і запасів продовольства Оскільки російський уряд, маючи не досить сильне на той час військо й побоюючись міжнародних ускладнень, зволікав з прийняттям України під протекторат, Хмельницькому доводилось вряди-годи спиратися на зрадливого союзника — кримського хана, чиї грабіжницькі орди приносили більше шкоди, ніж користі 1653 p., коли селянсько-козацьке військо оточило поляків біля Жванця й готувалося завдати ворогові вирішального удару, кримський хан Іслам-Гірей III, підкуплений польським королем, зрадив Хмельницького. Становище погіршила поразка козацького війська у Молдові, де загинув улюблений син гетьмана Тиміш Річ Посполита поступово згуртовувала спрямовану проти повстанців коаліцію, до якої крім неї самої входили Трансільванія, Молдова та Волощина, і знову підкупила кримського хана Хмельницький остаточно переконався, що без допомоги Росії Україні не встояти Протягом 1653 р. він засилає до Москви кілька посольств з проханням прийняти Україну «під високу царську руку» В жовтні того самого року спеціально скликаний Земський собор у Москві ухвалив розірвати угоду з Річчю Посполитою і взяти Україну під протек-торат Росії.