Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Острянин Яків (Остряниця) (? —близько 1639). Гетьман запорозького козацтва. Виходець з дрібної служилої шляхти. Служив на соляних варницях пана Оболовського на межі Дикого Поля. 1629 р. втік на Запорожжя. Взяв участь у селянсько-козацькому повстанні 1630 р. під проводом Тараса Трясила. Восени 1637-го сформував на Запорожжі загін для підтримки повстання Павлюка. Після його поразки польський уряд послав комісара з реєстровими козаками приборкати запорожців. Однак останні вигнали його й обрали своїм гетьманом Острянина. Той почав розсилати по Україні універсали із закликами боротися проти панського гноблення, католицизму й унії. Досвідчений воїн і воєначальник Острянин заздалегідь готувався до повстання, накопичував зброю, провіант тощо.

Наприкінці квітня 1638 р. він вирушив із Запорожжя з 16-тис. військом на Лівобережжя Дніпра. Там, у межиріччі Псла і Говтви, розгромив і знищив польське військо С Потоцького разом з німецькими найманцями. Козаки переслідували ворога до м. Лубен, де Потоцький дістав підмогу. Острянин відійшов до м. Жовнина. Розпочалися запеклі бої. Вважаючи справу програною, Острянин з козацьким військом перебрався на територію Росії і заявив про намір служити царю. Козакам надали поселення Чугуїв з околицями, де вони жили й несли військову службу. Понад тисячу козаків отримали землю і все необхідне для ведення господарства. Незабаром потому Острянин пішов на татар, але в поході посварився з частиною козаків і повернувся до Чугуєва. Там його вбили внаслідок змови.