Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Острозький Василь-Костянтин (близько 1526 —13.11 1608). Походив із знатного волинського роду князів Острозьких. Серед істориків не вщухають суперечки щодо родоводу Острозьких. Відкинуто версію, буцімто вони — нащадки Данила Галицького. Нині найвірогіднішою є думка М. Максимовича, що Острозькі походили від другорядної турово-пінської гілки Ізяславичів. Не підтверджено джерелами припущення Ю. Пузини про спорідненість Острозьких з литовським великокнязівським родом Гедиміновичів. Однак, попри доволі скромне походження, Острозькі стали шанованими в Україні магнатами й відіграли важливу роль у її політичному, культурному й церковному житті. Василь був сином Костянтина Івановича Острозького (пом. 10.VIII 1530) і Олександри Іванівни Слуцької, племінниці останнього київського князя Семена Олельковича. По смерті старшого брата Іллі (1539) Василь прибрав собі родове ім'я Острозьких і зробився Василем-Костянтином. Одружившись із Софією Тарновською, дочкою коронного гетьмана Польщі, увійшов до кола найбільших польських вельмож. Одначе залишився православним. Скуповуючи маєток за маєтком на Київщині й Поділлі, став заможнішим од усіх інших вельмож і самого короля Польщі. Острозький був великим шанувальником науки і мистецтв, щедрим меценатом. У 70-х pp. XVI ст. своїм коштом започаткував школи у Києві, Турові, Володимирі-Волинському. Князь заснував Острозьку академію — першу вищу школу в Україні, важливий осередок європейської науки. Влаштував при академії друкарню, де Іван Федоров видав «Буквар» (1578) і славетну Острозьку біблію (1581). Ревний захисник православ'я, він боровся проти церковної унії, підтримував видання антиуніатських творів Герасима Смотрицького, Клірика Острозького, Дем'яна Наливайка (брата Северина) та ін. Василь-Костянтин Острозький похований у Острозі, в Богоявленському замковому храмі.