Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Литовські статути. Кодекси правових норм, що діяли у Великому князівстві Литовському в XVI — 1-й пол. XIX ст. 1-й Статут затвердив 6 жовтня 1522 р. польський король і литовський великий князь Сигізмунд І. Це був перший письмовий звід законів Литви включно з ухваленими раніше, де фіксувалися й старі норми, узяті з усного звичаєвого права. Статут мав на меті довести закони до всього населення Литовського князівства. Однак 1-й Статут не вийшов друком, бо невдовзі з'ясувалося, що він потребує доповнень і уточнень. Редагування здійснювалось під керівництвом литовського канцлера Альберта Гаштольда. Нова редакція Статуту набула чинності 1 жовтня 1530 р. Цей кодекс, відомий у джерелах як Старий Статут, побачив світ державною — руською — мовою Литовського князівства. Згодом він вийшов латинською і польською мовами. Наступними роками Статут удосконалювався, доповнювався і видозмінювався на литовських сеймах: у Бресті 1544 p., у Вільні в 1547—1563 pp. А Люблінський сейм 1569 р. прийняв 2-й Литовський Статут великого князя і польського короля Сигізмунда II Августа. Він також лишився ненадрукованим. 28 січня 1588 р. після доповнень наприкінці 70-х —у 80-х pp. його прийняли. 3-й Статут було опубліковано руською мовою 1588 p., а польською — лише 1614-го. Ці три Статути залишалися чинними на всій території Великого князівства Литовського включно з українськими землями аж до 6 вересня 1840 р. Дехто з істориків вважає їх одними з найкращих правових кодексів у Європі XVI ст.