Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Русь. Одне з найдискусійніших понять у вітчизняній історії.

Має чотири основних значення. Етнічне: русь —- народ, плем'я тощо; соціальне: русь — суспільний прошарок або стан; географічне: русь як територія, земля; політичне: Русь як держава. Останнім часом в історичній науці дискутуються дві етимології слова «русь». Одні лінгвісти й історики тлумачать про скандинавське походження цього слова, інші — про південноруське, середньодніпровське. «Повість временних літ» та інші найдавніші літописи вважають русь заморським варязьким (норманським) народом, князі якого були покликані княжити в Новгороді, Білоозері, Ізборську та ін. північних містах східних слов'ян.

Звідкіля тільки не виводили поняття «русь» учені! З Фінляндії та Пруссії, з Фрісландії й землі балтійських слов'ян, з Литви й о. Рюгена, з мордви і навіть із Хозарії. За останніми лінгвістичними та історичними дослідженнями, саме слово «русь» —фінського походження (ruotsi) і вживалося спочатку для означення тих скандинавів, котрі становили дружини давньоруських князів. Поступово дружини варязьких князів із роду Рюрика на східнослов'янських землях поповнювалися слов'янами й ставали поліетнічними (різноплемінними). Термін «русь» поширюється на всіх дружинників узагалі, в тому числі й слов'янського походження. Назва «русь» охоплює насамперед полян, що панували в протодержавному утворенні на Наддніпрянщині, а відтак і всіх східних слов’ян. У літописах та ін. давніх джерелах Руссю називали територію, яку посідали руські люди, тобто східні слов'яни. Цим же словом (варіант — Руська земля) іменували й Давньоруську державу.