Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Вишневецький-Байда Дмитро (? —1563). Дмитро Іванович Вишневецький походив з небагатого князівського роду на Волині. Народився у 1-х 10-річчях XVI ст. 1551 р. став черкаським і канівським старостою (намісником) великого князя литовського на півдні України й тоді ж зіткнувся з татарами. На поч. 1550-х pp. збудував замок на Дніпровому острові Мала Хортиця для захисту від татарських набігів. На підставі цього деякі історики проголошували його засновником Запорозької Січі. Насправді Січ виникла трохи раніше й на іншому Дніпровому острові — Томаківці. Князь прославився хоробрістю й мужністю у боях з татарськими ордами.

Не отримуючи достатньої підтримки в цій боротьбі від уряду Великого князівства Литовського, Вишневецький 1558 р. перейшов на службу до російського царя Івана IV Грозного. Перед тим величезна татарська орда раптово захопила Хортицький замок, позбавивши князя опертя на південному рубежі України. Того самого 1558 р. Вишневецький взяв участь у вдалому Кримському поході під проводом російського воєводи Ржевського. Однак згодом Росія, загрузнувши в Лівонській війні у Прибалтиці, відмовилася від активних дій проти турецько-татарської агресії, обмежившись політикою пасивного стримування нападів південних ворогів. Подібна тактика не влаштовувала рішучого й хороброго Вишневецького. 1561 р. він пішов з російської служби й оселився у Черкасах, продовжуючи воювати проти Криму. Нестримне бажання помститися кривавим загарбникам вилилось у його втручання в міжусобну війну молдавського боярства, яку князь сподівався використати для розгортання антитатарської боротьби. Ще не оговтавшись після важкої хвороби, ледве сидячи на коні, Вишневецький 1563 р. вирушив у свій останній похід, але був розбитий татарами, схоплений, виданий туркам і за наказом султана страчений. Його підвісили за ребро на стіні султанського замку. Ця героїчна смерть оспівана в народній думі (історичній пісні) про відважного козака Байду. Довгий час деякі радянські історики відкидали саму можливість ототожнення Вишневецького з Байдою, виходячи з теоретично невірного постулату, нібито феодалові годі бути героєм народної думи. Однак світова фольклористика знає чимало подібних випадків. Згадаймо хоча б цикл давньоруських билин про Володимира Красне Сонечко, героєм яких виступає київський великий князь. У наші дні версія, що в думі тій Байда — еквівалент Дмитра Вишневецького, дедалі більше поширюється серед істориків.