Володимир Ольгердович (? —1398 або 1399). Князь київський, копильський, слуцький. 3-й син великого князя литовського Ольгерда Редиміновича і вітебської княжни Марії. 1362 або 1363 р. захопивши Наддніпрянщину й вигнавши звідти татар, Ольгерд посадив Володимира у Києві. Сповідуючи православ'я, він толерантно ставився до місцевих звичаїв і законів, мав підтримку серед місцевого боярства. Володимир збудував замок на горі, що височить над Подолом (нинішня Замкова гора). Київське військо під проводом князя здійснило кілька вдалих походів у Причорномор'я проти татар. Але якийсь час Володимир визнавав залежність від татарських ханів.

Заходами Володимира Київське князівство (удільне в складі Литви) розширило свою територію. Воно займало Середню Наддніпрянщину, басейни Прип'яті й Десни, сягало на сході Ворскли, а на півдні — Росі. Володимир почувався майже неза-лежним володарем і навіть карбував власну монету — динарії. У своїх грамотах називав себе київським князем. 1392 р до влади у Великому князівстві Литовському прийшов його брат у перших Вітовт. Розпочалася ліквідація удільних князівств на Україні. 1395 р. під загрозою воєнної сили Вітовт усунув Володимира з київського престолу, давши йому натомість невеликий уділ у Білорусії з містами Копиль і Слуцьк. Володимир спробував було повернути собі Київ, але його союзник московський князь Василь Дмитрович не мав сили і, мабуть, бажання воювати з Вітовтом. Так і помер Володимир Ольгердович у Копилі.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.