Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Лев Данилович (близько 1225 —близько 1300). Галицький князь 2-й син Данила Романовича й Анни, дочки Мстислава Мстиславича Удатного. 1247 р. одружився з Констанцією, дочкою угорського короля Бели ТУ. На честь цього шлюбу Данило Галицький заснував м. Львів. На політичну арену виступив на початку 50-х pp. XIII ст., коли відбивав напади татарського воєначальника Куремси на південні рубежі Галицько-Волинського князівства. 1254 р. за наказом батька знищив міста Болохівської землі, боярство якої, слугуючи татарам, не бажало визнавати влади галицько-волинського князя. 1258 р. Куремсу на Русі заступив могутніший Бурундай, тож Леву тепер уже довелося руйнувати укріплення галицьких міст — Львова, Данилова і Стіжка. По смерті Данила (1264) Галицько-Волинське велике князівство розпалося. Успадкувавши Галицьку й Перемишльську землі, Лев став найсильнішим серед Романовичів. 1267 р. литовський князь Войшелк віддав своє князівство молодшому братові Лева Шварнові, а сам постригся в ченці. Розлючений Лев підступно забив Войшелка. Відтоді Литовське князівство було втрачене для Романовичів. У 70—80-х pp. XIII ст. Лев намагався стати краківським князем, але марно ходив у походи на Литву, ятвягів, залучаючи татар. Корився Орді. 1283 р. разом з татарами воював в Угорщині, внаслідок чого заволодів частиною її земель. Був мужнім воїном і талановитим полководцем, але нерозважливим політиком і буйною у гніві людиною.