Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Михайло Всеволодич (? —20.ІХ 1246). Князь чернігівський, новгородський, галицький і вел. князь київський. 2-й син Всеволода Святославича Чермного й дочки польського князя Казимира II. Після загибелі в битві з монголами на Калці 1223 р. чернігівського князя Мстислава Святославича вокняжився у Чернігові. Виборовши у Ярослава Всеволодича новгородський стіл, у 1229—1230 pp. княжив у Новгороді. З зими 1232/33 p. почав суперничати за Київ з тамтешнім князем Володимиром Рюриковичем, одночасно претендуючи на Галицьку землю. Володимирові допомагав Данило Галицький. Напр. 1234 p. Михайло обложив Київ, але Данило вигнав його за Дніпро. Михайло залишив і Чернігів, але згодом повернув собі це місто. Він найняв половецьку орду, яка 1235 р. розбила Данила з Володимиром біля Торчеська й захопила останнього в полон. Тоді ж Михайло здобув Галич. Однак 1236 р. Володимир Рюрикович заволодів Києвом. Михайло усе ще силкувався відібрати в Данила Галицьке князівство. 1238 р. Данило відвоював Галич у Михайла, а той захопив Київ. Перед загрозою монгольської навали Михайло 1239 р. разом із сином Ростиславом утік до свого недавнього ворога Данила, який гостинно прийняв його. Потім Михайло, побоюючись Батия, перебрався до Угорщини. Данило посадив у Києві свого посадника Дмитра, доручивши йому обороняти місто від монголів. Коли Батий здобув Київ, Михайло утік до Польщі, а далі до Сілезії. З поверненням монголів на Волгу Михайло знову вокняжився у Києві, але потім забрався до Угорщини. Прийшов звідти 1245 р. й, заставши у Києві намісника Ярослава Всеволодича суздальського, попрямував до Чернігова. Того ж року він вирушив до Орди по ярлик на чернігівське княжіння, але за відмову виконати поганський обряд монголи забили його. Був канонізований руською церквою як мученик за віру.