Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Кий та його брати. «Повість временних літ» у недатованій частині розповідає: в землі полян «було троє братів: один на ім'я Кий, другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їхня була Либідь». З літописної оповіді можна зрозуміти, що ці брати були князями полянських «родів», тобто племен. Скептичне ставлення до цієї історії, записаної літописцем з народних вуст напр. XI чи на поч. XII ст., виявилося вже у давнину. Новгородський літописець, попередник Нестора, висловив сумнів у тому, чи був Кий князем, і назвав його просто човнярем, що перевозив людей через Дніпро. Полемізуючи з ним, Нестор викладає державну біографію цього засновника Києва: відвідав візантійського імператора, імені якого літописець не знав, був прийнятий у Константинополі з великою честю. Повертаючись звідти, спробував закріпитися на Дунаї, де встиг навіть побудувати м. Київець, але його витіснили «племена, що жили поблизу». Кий повернувся до Києва, де й помер. Довгий час учені вбачали у цій історії хіба що фольклорну вигадку. Але останніми роками дослідники, вивчивши свідчення ранньосередньовічних хронік (вірменської та візантійської), дійшли висновку,, що Кий був реальною історичною особою і жив напр. V — 1-й третині VI ст. Він із збройною дружиною служив візантійському імператорові (найвірогідніше Юстиніанові) й оберігав кордон цієї держави вздовж Дунаю. Що ж до його братів, то вони, далебі, персонажі вигадані.