Поляни. Етнокультурне й політичне об'єднання частини східних слов'ян, що жили у Середній Наддніпрянщині, від Десни до Росі. Були сусідами древлян і дреговичів. Мали своє княжіння у VI —VIII ст. із осередком у Києві. Стало серцевиною Київського князівства Аскольда сер. IX ст., а відтак і Давньоруської держави, коли навколо могутнього племінного княжіння полян об'єдналися інші княжіння та союзи племен. У давньоруські часи навколо Києва існувало багато міст і фортець полян, серед яких досліджено Монастирьок, Канів, Сахнівку. На полянській землі безліч курганів DC—XI ст., частину яких розкопали археологи. Це дало змогу розширити уяву про матеріальну культуру, побут і звичаї полян.