УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ. Культура України XIV — першої половини XVII ст.

Книгодрукування

Заслугою членів Львівського братства є започаткування книгодрукарської справи, бо саме завдяки їхнім старанням і матеріальній допомозі найпершою друкарнею на українських землях стала друкарня, заснована у 1573 р. Іваном Федоровичем (Федоровым), який переїхав в Україну з Москви, де його переслідували. У 1574 р. вийшла перша книжка І.Федоровича — «Апостол». Переїхавши через матеріальні нестатки до Острога, І.Федорович заснував там на кошти князя К.Острозького другу друкарню, в якій видав «Буквар» (1578) та ряд інших книжок. Острозький «Буквар» — це посібник для паралельного вивчення слов'янської та грецької мов, його неодноразово перевидавали в Україні, а також у Білорусі. А «Острозька Біблія», яку І.Федорович видав 158і p., стала першим повним виданням Біблії слов'янською мовою. Вона була поширена не тільки в Україні, а й у ряді ІНПІИХ країн, надійшла навіть до бібліотеки Оксфордського університету, до королівського двору Швеції.

Братські друкарні згодом виникли також у Луцьку, Новгороді-Сіверському, Києві та інших містах. Видані тут книги релігійного та світського характеру були відомі далеко за межами України.

Важливим осередком національної культури на Наддніпрянщині на поч. XVII ст. стала Києво-Печерська лавра, її архімандрит Єлисей Плетенецький заснував друкарню та папірню і видав у 1616—1624 pp. кілька значних творів, до яких написав передмови. Головним друкарем у Лаврі був Памво Беринда, який вніс значний вклад у розвиток науки і мистецтва. Йому належить перший друкований український словник, саме П.Беринда був одним із зачинателів шкільної драми.